Коссак Олекса Миколайович

Олекса Миколайович Коссак (3 червня 1887, м. Дрогобич — 27 листопада 1942, с. Ягільниця на Тернопіллі, похований у м. Чорткові) — адвокат, меценат, громадсько-політичний діяч Коломийщини (Галичина) у 1920—1930-их роках.

Коссак Олекса Миколайович
Народився 3 червня 1887(1887-06-03)
Ягільниця, Чортківський район, Україна
Помер 27 листопада 1942(1942-11-27) (55 років)
Діяльність адвокат, громадський діяч
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка і Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I

Життєпис

Олекса Миколайович Коссак народився 3 червня 1887 року в м. Дрогобичі (нині — Львівська область).

Навчався у Дрогобицькій гімназії та Львівському університеті на правничому факультеті (1905—1909), у 1912 році отримав науковий ступінь доктора права. Адвокатську практику проходив у 1913 році у Снятині в адвокатській канцелярії доктора Івана Семанюка, українського письменника-новеліста (літературний псевдонім Марко Черемшина). 1913 року одружився з Оленою Курп'як, дочкою греко-католицького священика о. Ілярія Курп'яка, пароха с. Карлів (тепер с. Прутівка) на Снятинщині. З початком першої світової війни у чині хорунжого був мобілізований до австрійської армії, пораненим узятий у російський полон (1914—1921). Період полону перебував на Сибіру, зокрема, 1920 року жив у Красноярську. У 1921 році повернувся з Росії в Галичину. 1923 року відкрив власну адвокатську канцелярію у Коломиї, яку провадив до вересня 1939 року.

Під час німецької окупації краю протягом листопада 1941 року — лютого 1942 року працював референтом опіки над молоддю в Українському окружному комітеті у Коломиї. 10 лютого 1942 року заарештований гестапо у справі молодіжної організації ОУН і ув'язнений близько десяти місяців у тюрмах Коломиї і Чорткова. 27 листопада 1942 року у числі 56 українських в'язнів чортківської тюрми  розстріляний окупантами на полі між м. Чортковом і с. Ягільницею на Тернопіллі (т. зв. «Ягільницька трагедія») й там же похований у братській могилі страчених [1].

Останки страчених, зокрема й Олекси Коссака, у вересні 2017 року були ексгумовані працівниками Меморіально-пошукового підприємства Львівської обласної ради «Доля» і з належними церковними та військовими почестями, за участю представників уряду і керівництва обласних рад та обласних державних адміністрацій Тернопільської, Львівської й Івано-Франківської областей, урочисто перепоховані на старому міському цвинтарі у місті Чорткові 19 листопада 2017 року [2].

Діяльність

У 1920—1930-их роках брав активну участь в українському громадському житті міста Коломиї і Коломийського повіту: був головою коломийських осередків товариств «Сокіл» та «Українське Педагогічне Товариство», заступником голови правління товариства «Народний Дім у Коломиї», членом правління кооперативу «Підкарпатський Союз», заступником голови наглядової ради кооперативного банку «Покутський Союз». Як адвокат допомагав у здійсненні правового захисту українських освітніх, культурних і господарських установ, неодноразово безкорисно захищав у суді права коломийської «Рідної Школи» [3]. Захищав під час політичних процесів у судах активістів національно-патріотичних організацій («Пласту», УНДО, УВО та ОУН). Був членом «Союзу Українських Адвокатів» (СУА). Займався науковою діяльністю, опублікував дві статті з проблем цивільного права в українському правничому часописі СУА «Життя і право».

Належав до високоосвічених людей краю: володів сімома іноземними мовами — німецькою, польською, російською, єврейською (їдиш), англійською, французькою, італійською, мав велику книгозбірню. Був меценатом багатьох українських культурно-освітніх, мистецьких, спортивних і доброчинних інституцій [4].

Джерела

  • Яшан В. Під брунатним чоботом. Німецька окупація Станиславівщини в Другій світовій війні, 1941—1944 / В. Яшан. — Торонто, 1989. — С. 82.
  • Якель Р. Адвокат і меценат / Р. Якель // Дзеркало тижня. — 2018. — 1 груд. (№ 46). — С. 11.
  • Шипайло Я. Праця для «Рідної Школи» / Я. Шипайло // Над Прутом у лузі… — Торонто, 1961. — С. 274.
  • Волошинський Б. Український правник доктор Олекса Коссак / Богдан Волошинський // Літопис Бойківщини. — Дрогобич, 2017. — Ч. 2/93 (104). — С. 18-27.

Література

  1. Андрусяк М. Залізо у вогні / Михайло Андрусяк. — Коломия: Вік, 2014. — С. 192—193, 214—215,273-274, 278.
  2. Андрухів І. Українські правники в національному відродженні Галичини: 1848—1939 рр. / І. Андрухів, П. Арсенич. — Івано-Франківськ: Обласна асоціація молодих істориків, 1996. — С. 40-41.
  3. Базалінський А. Нас постріляли німці в сорок другому… / А. Базалінський. — Чортків, 2003. — С. 36-39.
  4. Волошинський Б. Доля коломийського адвоката. Документальна оповідь про українського правника доктора Олексу Коссака / Б. Волошинський. — Коломия: Вік, 2020. — 32 с. + 8 с. (фотоілюстр.)
  5. Впали на полі слави: стаття у підпільному журналі Проводу ОУН «Ідея і чин», ч.2 за 1943 рік // Літопис УПА. Т. 24. — Торонто ; Львів, 1996. — С. 84-89.
  6. Гаєцький А. Горе переможеним! / А. Гаєцький // Коломия й Коломийщина. — Філадельфія, 1988. — С. 467.
  7. Кейван М.-А. П'ять років у шпиталі в Коломиї /М.-А. Кейван // Над Прутом у лузі… — Торонто, 1961. — С. 496.
  8. Коссак О. Уваги до закона про державну мову з 31.7.1924.Нро.73.поз.724 / О. Коссак // Життя і право. — Львів, 1929. — Ч.4. — С. 45-49.
  9. Коссак О. Спори про емеритури автономічних службовиків належать до компетенції судів / О. Коссак // Життя і право. — Львів, 1930. — Ч. 3. — С. 8.
  10. Паньківський К. Роки німецької окупації / К. Паньківський. — Нью-Йорк ; Торонто: Ключі, 1965. — С. 150—151.
  11. Стецишин О. Степан Бандера і Нюрнберг. Фашист чи антифашист? / О. Стецишин // Історія. — Львів, 2014. — № 4. — С. 1, 4-5.
  12. Харкевич М. Ми гордимось ними… / М. Харкевич // Коломия й Коломийщина. — Філадельфія, 1988. — С. 857.
  13. Харкевич М. Я вас не забув. Спомини 1935—1945 / М. Харкевич. — Нью-Йорк ; Чікаго, 1997. — С. 146.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.