Костел Діви Марії Розарії і монастир домініканців (Гродно)

Костел Діви Марії Розарії і монастир домініканців (біл. Касцёл Маці Божай Ружанцовай і кляштар дамініканцаў) — архітектурний комплекс стилю бароко, побудований орденом домініканців у м. Гродно. На даний час будівля костелу не збереглася, лише монастирські корпуси, які розташовані на вул. Радянській, буд. 6 і 8.

Костел Діви Марії Розарії і монастир домініканців
53°40′48″ пн. ш. 23°49′47″ сх. д.
Тип споруди церква і костел
Розташування  Білорусь, Городня (Білорусь)
Початок будівництва 1632
Належність католицтво
Стан Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Костел Діви Марії Розарії і монастир домініканців (Гродно) (Білорусь)
 Костел Діви Марії Розарії і монастир домініканців у Вікісховищі
Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 412Г000025
Фундатор монастиря Фредерік Сапега

Історія
Фрагмент будівлі монастиря

Костел і монастир засновані Мстиславским воєводою Фредеріком Сапегою та його дружиною Крістіною з роду Поцеїв[1]. У 1632 році король Сигізмунд III Ваза дав згоду домініканцям на будівництво. Перші будівлі були дерев'яними. Після нищівної пожежі 1708 року розпочато будівництво (за іншими даними — відновлення) кам'яного костелу в стилі сарматського бароко, який був освячений у 1726 році. У 1737 році розпочалося зведення кам'яного монастиря, яке розтягнулося на 30 років. У 1783 році домініканець Людовик Гринцевич склав проект кам'яного корпусу школи, який планувалося побудувати на місці знищеного пожежею дерев'яного, — це зафіксовано на плані міста від 1795 року.

До початку XIX століття домініканці налагодили кращу систему освіти в місті. У першій половині XIX століття монастир був закритий, а в монастирському корпусі (вул. Радянська, 6) відкрита чоловіча гімназія. Студенти гімназії взяли активну участь у Січневому повстанні 1863 року, тому в 1875 році, «з метою уникнення спокуси серед місцевого населення», царська адміністрація знищила костел. Корпус по вул. Радянській, 8 протягом XIX століття використовувався як навчальний, в тому числі жіночою гімназією. Пізніше в ньому розташовувався магістрат.

Архітектура

Польський письменник Юліан Урсин Нємцевич називав домініканський костел одним із найкрасивіших у Гродно. Храм мав строгий фасад у стилі сарматського бароко. Зовнішній вигляд костелу зображено на картині другої половини XIX ст. авторства Н. Орди, а також на зробленій світлині 1870-тих років (незадовго до його знесення).

Корпус монастиря, розташований по вул. Радянській, 6, багато разів перебудовувався. Являє собою найдовшу (довжина фасаду — понад 95 метрів) на вулиці будівлю у стилі класицизму. Центральна частина виділена трикутним фронтоном і рустом першого поверху. Планування змінене[2].

Будівля, розташована за адресою: вул. Радянська, 8, декорована пілястрами і бароковими волютами. Планування коридорне.

Галерея графічних реконструкцій

Див. також

Примітки
  1. Магдэбургская Гародня, Гардзееў Юры 2008 Wrocławska Drukarnia Naukowa PAN im. S. Kulczyńskiego Sp. z o.o.ISBN 978-83-89185-68-6.(біл.)
  2. Гродно. Энциклопедический справочник / Белорус. Сов. Энцикл.; Редкол.: И. П. Шамякин (гл.ред.) и др. — Мн.: БелСЭ, 1989, с.279

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.