Костел святого Лаврентія (Тайкури)

3 квітня 1614 року грамотою польського короля Сигізмунда III Вази (1566 – 1632) за клопотанням господаря Юрія Вишневецького (- 1617) село біло наділене статусом міста з Магдебурзьким правом, що передбачав будівництво укріпленого замку та релігійних споруд. У другій половині XVII століття, він переходить у власність Лаврентія Станіслава Пепловского (1652 – 1720), що зводить католицький костел (1710-й), а потім і православний храм (1731-й).

За переказами, мисливський пес Пепловського шукаючи дичину, підстрелену хазяїном, вигріб із землі багатий золотий скарб. Щоб достойно віддячити провидінню за такий щедрий подарунок, шляхтич і побудував величний мурований костел. [1]

З 1939-го року костел не використовується.

Орієнтований з сходу на захід однонефний храм з витягнутою апсидою з двома боковими капелами, з потужним, прикрашеним зовнішніми декоративними арками, муром, що утворює практично правильний прямокутник по периметру. У північно-західному куті оборонного храмового периметру розташована чотирипілонна, трьохаркова, виконана з того ж червоної цегли дзвіниця.[2]

В інтер’єрі костелу все ще видно основні елементи архітектурного оформлення: пілястри, горизонтальні пояски, розскленований карниз зі складним набором профілів.[1]

• 
  Собор в Тайкурах. Вид ззовні
• 
  Собор в Тайкурах. Панорама
• 
  Інтер'єр
• 
  Інтер'єр
• 
  Інтер'єр
• 
  Сходи костелу

• Відеопрезентація собору
• Панорама собору