Коструб
Костру́б (Кострома) — бог[джерело?] весни у слов'янській міфології. Його славили у весняних хороводах-іграх дівчата.
| Коструб |
|---|
Похорон Коструба
Цей звичай, як правило, не мав чіткої дати, а здійснювався у період після Трійці і до Петрового дня. У давнину обряд мав аграрний зміст: «похорон», тобто прощання з весною та наступне її воскресіння, що символізувало майбутній врожай. Вважають, що слово «коструб» означає —- «нечепура», «неохайний».
Обряд здійснювався таким чином: зроблене з соломи або із смітної трави опудало вкладали у ночви і розігрували обрядову сцену похоронів, яка, як правило, закінчувалася веселощами та жартами. В основі обряду — уявлення про померлого, а потім воскреслого бога рослинності — втілення весни та плодючості. Пізніше аграрний зміст обряду забувся, перетворившись на забаву. Коструб став сприйматися як образ померлої, але колись веселої людини[1].
Примітки
- Кострома — персонаж календарного обряду і хороводної гри. Слов'янська міфологія. web.archive.org. 13 вересня 2018. Процитовано 5 березня 2021.
Джерела
- Матвєєва Н., Голобородько А. Святі та свята України. Календар церковних свят і народних традицій. Словник-довідник. — К., 1995. — 240 с.
- Кострома, Коструб / Агапкина Т. А. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 1999. — Т. 2: Д (Давать) — К (Крошки). — С. 633–635. — ISBN 5-7133-0982-7.