Кость Луценко

Родом м. Дружківки, що на Донеччині, колишній майстер Новокраматорського машинобудівельного заводу.

Емігрувавши до США, працював техніком на підприємстві, що виготовляло прецизні деталі для двигуна атомного підводного човна. Активіст організацій української діаспори в США. Безпартійний.

К. Луценко 1980 року став керівником ресорту фінансів в кабінеті Уряду УНР в екзилі, який очолив лідер партії Конструктивних Сил України, буковинський юрист д-р Теофіль Леонтій. На цій посаді він залишався упродовж 12-ти років у кабінетах прем'єр міністрів д-ра Т. Леонтія, проф. Ярослава Рудницького та проф. Івана Самійленка.

У 1992 році з припиненням діяльності ДЦ УНР, К. Луценко став адміністратором Дому УНР на вулиці Артура у Філадельфії. В цей час Кость Луценко тісно співпрацює, зокрема, з Юрієм Іхтіаровим.

К. Луценко та його дружина Поліна, що походила також з Дружківки, виховали в США двох синів. Старший Леонід — професор фізичної культури в коледжі Монтклер у штаті Нью-Джерсі, молодший Володимир — інспектор Федерального Управління в Справах Страхування Банківських Рахунків.

Помер К. Луценко на 89-му році життя 18 травня 2001 р. Похований поруч з його дружиною на цвинтарі в Бавнд Бруку.

• Микола Плав'юк. Україна — життя моє.
• Львівська газета про банк УНР^{[недоступне посилання з липня 2019]}