Костюк Богдана Олегівна

Закінчила відділення слов'янської філології Київського університету (1987), стажувалася у Софійському університеті (1986—1987). У юності писала прозу, у 1984 році опубліковала збірку оповідань «Круча». Одне з її оповідань увійшло у видану в Болгарії (1981) антологію «Жінки» і було надруковано поряд з текстами Сельми Лагерлеф, Дороті Паркер, Агати Крісті, Франсуази Саган.[1]

У 1990—1993 роках працювала у структурі партії Народний рух України як референт, перекладач, співробітник секретаріату.

З 1995  року і до кінця життя працювала репортером української служби Радіо Свобода. Була першим координатором Київського бюро радіостанції після офіційної реєстрації, вела репортажі з Верховної Ради і з Майданів у Києві.[2]

Як відповідні вищим стандартам журналістики оцінив публікації Костюк колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко[3]. У панахиді за Богданою Костюк у соборі Михайлівського Золотоверхого монастира взяв участь предстоятель Православної церкви України Епіфаній[4]