Костянтин Друнгарій

Костянтин Друнгарій або Костянтин Вавуцик (грец. Κωνσταντίνος Βαβούτζικος; †6 березня 845) візантійський воєначальник з роду Вавуцик, імператорський родич та один з так званих 42 мучеників Аморійських.

Костянтин Друнгарій
Помер 6 березня 845(0845-03-06)
У лику святий

Час та місце народження Костянтина невідомі. За джерелами відомо лише те, що він був чоловіком сестри Феофілової дружини, імператриці Феодори, яку звали Софією[1]. Схоже, він належав до родини, що мала тісні зв'язки з Аморійською династією та походила з Пафлагонії[2]. Відомо також, що він досяг високого положення в армії, хоча джерела не згодні між собою, щодо його рангів та посад. Так, Продовжувач Феофана називає Костянтина патрикієм, Лев Граматик також друнгарієм, а Скіліця магістром. Виходячи з того, що Костянтин згадується, як найзнатніший серед мучеників, припускається, що він був патрикієм за рангом і друнгарієм вігли за посадою, магістром же на час свого одруження з Софією. Під час взяття Аморію у 838, куди він був посланий на підмогу серед інших воєначальник гвардії імператором Феофілом, військами халіфа аль-Мутазима він разом із іще 42 особами потрапив у полон. Був страчений у Самаррі 6 березня 845. Після страти став вшановуватись разом із побратимами, як мученик за християнську віру. День пам'яті, як на Заході, так і на Сході припадає на 6 березня[3][4].

Родичем Костянтина був Феодосій Вавуцик, патрикій і посол того ж імператора Феофіла до західних держав.

Примітки

  1. Theoph. Cont. IV. 22
  2. Winkelmann, Quellenstudien, p. 164
  3. Acta Sanctorum, Martii Т. 1, p. 457. Сергий, Полный месяцеслов, Стр. 59 и 71-72. Synax. Const. 516.5
  4. 6 березня у тих церквах, що притримуються юліанського календаря припадає на 19 березня григоріанського календаря.

Бібліографія

  • Acta Sanctorum Martii, T. 1. Bruxelles, Société des Bollandistes, 1966 (repr. 1668) (лат.)
  • Propylaeum ad Acta Sanctorum Novembris: Synaxarium Ecclesiae Constantinopolitanae. Ed. Hippolyti Delehaye. Bruxelles, Apus Socios Bollandinos, 1902 (гр.)
  • Friedhelm Winkelmann. Quellenstudien zur herrschenden Klasse von Byzanz im 8. und 9. Jahrhundert. Akademie-Verlag: Berlin, 1987 ISBN 3050001348 (нім.)
  • Сергій (Спасский), арх. Полный Месяцеслов Востока: т. II — Святой Восток — М.: Типографія Современных Известий, 1876 (рос.)
  • Сказанія о 42 Аморійских мученикахъ и церковная служба имъ/ред. и комм. В. Васильевский и П. Никитин. — Спб.: Типографія Императорской Академіи Наукъ, 1905 — (Записки Императорской Академіи Наук, 8ая серия, Т. VII, №2) (рос.)
  • Prosopography of the Byzantine Empire, 1st ed (641-867). Martindale, J. R. (Ed., 2001). Ashgate ISBN 0754606139 (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.