Самарра
Самарра́ (араб. سامراء) — місто в Іраку, на східному березі річки Тигр, за 125 км на північ від Багдада. Станом на 2002 рік, його населення становило 201 700 жителів. Місто простягається на 41,5 км уздовж берега Тигру; з півночі, сходу та півдня замість стін його захищають стародавні іригаційні канали. Назва Самарри походить від арабської фрази, що означає «радість наглядачеві».
| Археологічне місто Самарра | |
|---|---|
| Samarra Archaeological City [1] | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 34°11′45″ пн. ш. 43°53′08″ сх. д. | |
| Країна |
 Ірак |
| Тип | Культурний |
| Критерії | ii, iii, iv |
| Об'єкт № | 276 |
| Регіон | Арабські країни |
| Зареєстровано: | 2007 (31 сесія) |
| Під загрозою | 2007 - |
  | |
|
| |
 | |
 Самарра у Вікісховищі | |
Наступник аль-Мутасіма, халіф Аль-Васік спорудив у Самаррі Велику Мечеть Аль-Аскарі з її знаменитим мінаретом у вигляді спіралі висотою 52 м і шириною 33 м. На той момент це було найбільшою спорудою ісламського світу. Від столиці халіфату збереглася в більш-менш пошкодженому вигляді величезна кількість пам'ятників, включаючи два палаци, площею 125 і 211 га, — найбільші палацові споруди в історії ісламської архітектури.
Архітектурні пам'ятники епохи Аббасидів (руїни сорока двох палаців, чотири соборні мечеті, мавзолей трьох халіфів, останки покинутого північного міста у формі восьмикутника) є об'єктами Світової спадщини ЮНЕСКО. Лише деякі з них були об'єктами розкопок, початок яким поклали німецькі археологи в 1911 році.