Костянтин Толвінський

Костянти́н Толві́нський (пол. Konstanty Tołwiński (Константи Толвінськи); 24 грудня 1876, Крепків, нині Литва — 16 травня 1961, Краків) — польський геолог.

Костянтин Толвінський
Konstanty Tołwiński
Константин Толвінський, 1950х років Константин Толвінський, 1950х років
Народився	24 грудня 1876 Крепків (к. Вільнюса)
Помер	16 травня 1961 Краків
Місце проживання	Борислав
Країна	Російська імперія  Польща
Діяльність	геолог
Галузь	Геологія*
Членство	Польське наукове товариство у Львові і Polskie Towarzystwo Geologiczned
Нагороди

У 1894 році закінчив дворічну ремісничу школу ім.Кухна у Варшаві. Мав практику на шахті "Мортімер" у басейні Довброва. Отримав середню освіту в старшій школі в Dabrowa Górnicza упродовж 1895-1899 років.

Після закінчення школи він був заарештований царською охранкою за участь у робочих революційних рухах. Три роки він провів у в'язницях у Піотркуві, Варшаві та Калішу, а потім три роки у вигнанні в Архангельську.

У 1904 році він вступив до Цюріхського університету, Швейцарія, де вивчав геологію під керівництвом проф. Альберта Хейма. У 1910 році отримав ступінь доктора філософії на основі роботи Ді-Грауена Хьомера. У 1911-1912 роках проводив геологічні дослідження на Суматрі, як співробітник голландської нафтової компанії. За станом здоров'я перервав цю роботу в 1912 р., повернувся до Європи і завершив своє геологічне навчання під час поїздки в Скандинавію, Англію і Францію, а потім перейшов на роботу в швейцарську геологічну службу.

У 1914 році, після початку світової війни, він зголосився до Польських Легіонів у Кракові. Спочатку він оселився в Закопане, потім у Відні. У 1916 переїхав до Борислава. Там він почав вивчати геологію передгір'я, в основному на наявність нафти і природного газу. З його ініціативи в Бориславі була відновлена ​​геологічна станція. У 1919 році він був призначений керівником цієї станції, котра пізніше була перейменована в Карпатський інститут нафтогазової геології в Бориславі, де й працював до 1939 р. Упродовж 1930-1939 р.р. він був також керівником департаменту нафти і солі Геологічного інституту у Варшаві.

У той час він зосередив свої геологічні інтереси головним чином на геології Східних Карпат. Як геологічний радник фірми Polmin відкрив поклади природного газу в с. Опори, у передгір'ях Карпат, а також у Розтоках, в Карпатах. У Бориславі він заснував Польське Геологічне Товариство. У 1938 році він став членом-кореспондентом Польської академії наук.

З вересня 1939 по червень 1941 р. працював заступником директора в Бориславському Карпатському геологічно-нафтовому інституті. Під час німецької окупації науковою роботою не займався, у 1943 році переїхав до Закопане.

У 1945 році він повернувся в нафтову геологію як постійний геологічний консультант Центральної ради нафтової промисловості та Ради геологічних підприємств та компаній з нафтових розробок в Кракові, де й працював до самої смерті. У 1957 році був призначений почесним членом Польського геологічного товариства. У 1958 році отримав звання повного професора Центральної кваліфікаційної комісії для співробітників науки. У 1958-1960 роках головував у Науковій раді Інституту нафти. Він також був членом Польської геологічної ради.

Нагороджений Золотим хрестом за заслуги, Лицарським хрестом ордену Полонія Рестітута та Командорським хрестом ордена Полонія Рестітута (1960). У 1952 році йому було присвоєно Державну премію 2-го ступеня за видатні досягнення в галузі відкриття сирої нафти та природного газу.

Дійсний член Академії наук Польщі.

Досліджував геологічну будову Східних Карпат та нафтові й газові родовища Передкарпаття.

• Geologia polskich Karpat Wschodnich od Boryslawia do Prutu (1927)