Косьяненко Олександр Володимирович

Косьяненко Олександр Володимирович — український політик, генерал-лейтенант, народний депутат України 4 скликання.

Косьяненко Олександр Володимирович
Народився 31 березня 1947(1947-03-31) (74 роки)
Бобруйськ, Білоруська РСР, СРСР
Діяльність політик
Alma mater Київський інститут політології та соціального управління і ДНУ ім. О. Гончара
Посада Народний депутат України[1]
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 31 березня 1947 р.

Народився 31.03.1947 (м. Бобруйськ, Могильовська обл., Білорусь); українець; батько Володимир Петрович (1921—1992); мати Раїса Миколаївна (1928) — пенсіонерка; дружина Ольга Миколаївна (1951) — викладач, домогосподарка; син Олег (1975) — прокурор Суворовського району м. Одеси.

Освіта: Дніпропетровський державний університет, радіофізичний факультет (1966—1971), інженер-радіофізик, «Радіофізика та електроніка»; ВПШ при ЦК КПУ, партійно-політичний факультет (1975—1977); Вища Червонопрапорна школа КДБ СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського, контррозвідувальний факультет (1980—1982), юрист.

03.2006 кандидат в нардепи України від Блоку Юлії Тимошенко, № 231 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний.

Народний депутат України 4 скликання 04.2002-04.2006, виборчий округ № 29, Дніпропетровська область, самовисування. За 35,99 %, 16 суперників. На час виборів: начальник управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, безпартійний. Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), член фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (06.2002-04.2004), член фракції політичної партії «Трудова Україна» (04.-12.2004), член фракції партії «Єдина Україна» (12.2004-02.2006). Голова підкомітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією в органах державної влади, управління та місцевого самоврядування Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією (з червня 2002).

Трудова діяльність

  • 05.1964-10.1971 — арматурник, електрослюсар-приладник, інженер, машиніст енергоблоку, Придніпровська ДРЕС, м. Дніпропетровськ.
  • 11.1971-11.1972 — служба в ЗС, в/ч 6601.
  • 12.1972-08.1975 — інженер-конструктор, машиніст енергоблоку, Придніпровська ДРЕС, м. Дніпропетровськ.
  • 09.1975-04.1977 — слухач, ВПШ при ЦК КПУ, м. Київ.
  • 04.1977-08.1980 — секретар, Самарський РК КПУ м. Дніпропетровська.
  • 08.1980-08.1982 — слухач, Вища Червонопрапорна школа КДБ СРСР ім. Ф. Е. Дзержинського, м. Москва.
  • 08.1982-03.1994 — заступник начальника відділу, начальник відділу «З», «ОП», «К», Управління СБУ в Миколаївській області.
  • 03.-10.1994 — заступник начальника, Управління СБУ в Одеській області.
  • 10.1994-10.1996 — начальник, Управління МВС в Одеській області[2].
  • 10.1996-05.1999 — начальник, Головне управління СБУ в АР Крим[3].
  • 05.1999-03.2000 — заступник Голови СБУ — начальник Головного управління боротьби з корупцією та орг. злочинністю, 03.2000-05.2002 — заступник Голови СБУ — начальник Управління СБУ в Дніпропетровській області[4].

Нагороди

  • Медалі «За бездоганну службу» III ст. (1986)
  • «70 років ЗС СРСР» (1988)
  • медаль Жукова (1998)
  • «10 річниця ЗС України» (2001)
  • «10 років МВС України» (2002)
  • «10 років СБ України» (2002)
  • «Ветеран СБ України» (2003)
  • Ювілейний нагрудний знак «70 років ВЧК-КДБ» (1987)
  • Почесний знак МВС України (1996)
  • Іменна вогнепальна зброя пістолет «Вальтер» (2000).

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.