Котляр Антон Станіславович

Анто́н Станісла́вович Котля́р (нар. 7 березня 1993, Кіровоград, Україна) — український футболіст, правий півзахисник футбольного клубу «Гірник-спорт». Найкращий бомбардир Кубка України 2014/15.

Антон Котляр
Антон Котляр
Особисті дані
Повне ім'я Антон Станіславович
Котляр
Народження 7 березня 1993(1993-03-07) (28 років)
  Кіровоград, Україна
Зріст 167 см
Вага 67 кг
Громадянство  Україна
Позиція правий півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб «Гірник-спорт»
Номер 17
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2012—2016 «Сталь» (К)110(20)
2016  «Нафтан»12(0)
2016—2017 «Верес» 41(2)
2018 «Геліос» 10(0)
2018 «Верес» 9(1)
2019— «Гірник-спорт» 20(3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 24 листопада 2019.

Життєпис

Антон Котляр народився в Кіровограді (нині Кропивницький), де й почав займатися футболом.

У сезоні 2004/05 захищав кольори місцевої ДЮСШ-2 в чемпіонаті ДЮФЛ. У 2006 році перейшов до лав академії київського «Динамо», у складі якої відзначався шаленою результативністю протягом першого сезону, однак дещо здав у другому і, зрештою, опинився в іллічівському «Моноліті». Втім, в Іллічівську Котляру вдалося віднайти свій бомбардирський хист і влітку 2009 року він знову повернувся до Києва. Виступав за «Динамо» у чемпіонаті ДЮФЛ, першості дублерів та чемпіонаті міста, однак у 2011 році залишив клуб та перебрався до «Олександрії». Був одним з лідерів команди у молодіжній першості, однак до першого складу не потрапляв і вирішив пошукати щастя в інших клубах.

2012 року уклав угоду з дніпродзержинською «Сталлю», що виступала у другій лізі. Юний півзахисник одразу ж забронював за собою місце на правому фланзі півзахисту. У сезоні 2013/14 Антону разом з командою вдалося здобути «срібло» другої ліги та підвищитися у класі, а вже за рік «Сталь» повторила своє досягнення у першій лізі. Того ж сезону Котляр став найкращим бомбардиром Кубка України 2014/15, забивши у ворота суперників 5 м'ячів (4 з пенальті)[1].

Наприкінці березня 2016 року став гравцем новополоцького «Нафтана»[2], але залишив клуб наприкінці червня того ж року[3]. 5 липня 2016 року став гравцем рівненського «Вереса»[4].

13 лютого 2018 року став гравцем харківського «Геліоса»[5]. 2 серпня того ж року повернувся до лав рівненського «Вереса», підписавши контракт на півроку[6], але незабаром через інцидент у ніч на суботу 11 серпня був звільнений «за порушення спортивного режиму, порушення умов контракту та приховування від керівництва клубу даного інциденту»[7], проте зрештою керівництво клубу вирішило трьом звільненим гравцям «дати ще один шанс»[8].

Статистика виступів

Статистичі дані наведено станом на 1 січня 2018 року

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Єврокубки Інші кубки Всього
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2012/13 «Сталь» К.304КУ10314
2013/14347КУ21368
2014/15298КУ353113
2015/16ПЛ171КУ41212
Всього за «Сталь»1102010712027
2016 «Нафтан»ВЛ120КБ30150
Всього за «Нафтан»12030150
2016/17 «Верес»292КУ20312
2017/18ПЛ120КУ30150
Всього за «Верес»41250462
2017/18 «Геліос»100100
Всього за кар'єру1732218719129

Досягнення

Командні досягнення

Індивідуальні досягнення

Примітки

  1. Антон Котляр — лучший бомбардир Кубка Украины сезона 2014/2015 (рос.). Офіційний сайт ФК «Сталь». Процитовано 7 червня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Антон Котляр став гравцем «Нафтана». «UA-Футбол» (30 березня 2016). Перевірено 31 березня 2016.
  3. Котляр пішов з «Нафтану». «UA-Футбол» (28 червня 2016). Перевірено 28 червня 2016.
  4. Антон Котляр — гравець НК «Верес». Інформаційна служба НК «Верес» (5 липня 2016). Перевірено 5 липня 2016.
  5. АНТОН КОТЛЯР — ГРАВЕЦЬ «ГЕЛІОСА».
  6. Антон Котляр — гравець «Вереса»!. Інформаційна служба НК «Верес» (Рівне). 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  7. Офіційна заява Народного Клубу. Інформаційна служба НК «Верес» (Рівне). 13 серпня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. Трьом гравцям «Вереса» вирішили дати шанс. Інформаційна служба НК «Верес» (Рівне). 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.

Посилання

Інтерв'ю
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.