Котов Тихон Іванович

Тихон Котов народився 1895 року, за різними даними у Харкові[1] або у Задонську Воронезької губернії у родині протоієрея[2]. У 1913 році закінчив із золотою медаллю третю Харківську гімназію. Продовжив навчання на Математичному ввідділенні фізико-математичного факультету Імператорського Харківського університету. Підготував роботу на запропоновану факультетом темою: «О геодезических линиях», за яку був удостоєний золотої медалі. Професор Дмитро Синцов, у відгуку на цю роботу від 1 січня 1917 року, відмітив що автор, попри деякі недоліки, «вивчив не лише великі трактати про рід Darboux та Bianchi, але й значну частину мемуарної літератури, виявив самостійність у виборі та обробці матеріалу». Того ж року Котов закінчив курс з дипломом першого ступеня і був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. Одночасно став працювати у Харківському технологічному інституті (ХТІ). У наступні роки успішно здав магістерські екзамени і в 1919 році отримав звання приват-доцента в університеті[3][1].

Після ліквідації Харківського університету працював у Вільній академії теоретичних знань у якості професора. Після реорганізації академії став професором Харківського інституту народної освіти, де викладав теорії чисел, вищу алгебру та аналітичну геометрію у просторі (спецкурс). Після того як Антоній-Боніфацій Пшеборський покинув у 1922 році інститут, то став викладати ще й диференціальне числення. Також вів практичні заняття з аналітичної геометрії з геометричними додатками диференційного числення та інтегруванням диференціальних рівнянь. У 1923 році почав викладати спецкурс з теорії поверхонь[3][1].

Одночасно у ХТІ Котов читав проєктивну геометрію, а після того як пішов Пшеборський, ще й аналітичну геометрію. У 1921 році став членом факультетскої комісії ХТІ. Також, був професором Сільськогосподарського[К 1] та Хіміко-фармацевтичного інститутів, де викладав вищу математику[3][2].

Дійсний член наукової кафедри геометрії при ХІНО[1].

Основним напрямком наукової роботи Тихона Котова було дослідження геодезичних ліній. Свої перші праці з цієї тематики він читав ще студентом на засіданні математичного гуртка, кілька разів він доповідав на засіданнях Харківського математичного товариства. За результатами своїх досліджень публікував наукові статті та писав докторську дисертацію, однак не встиг її закінчити.

Як відмічав Дмитро Синцов, Тихона Котова всюди високо цінили як одного з кращих викладачів[3].

Восени 1923 року захворів на скарлатину, заразившись у вагоні потягу від сидівшої поряд дитини. Хвороба розвивалася у прихованому стані та була досить пізно розпізнана. Хворий помер на наступний день після визначення діагнозу.

Вибрані праці згідно «История Харьковского технологического института в лицах»:

• Геодезические линии // Наука на Украине 1922, № 3
• Об асимптотических геодезических линиях // Наука на Украине 1922, № 4
• Теория геодезических линий

• Гормашева Н. М. Страницы истории развития геометрии Харьковского университета. — Харків, 1996. — 68 с.
• Павлова Г. В. Котов Тихон Иванович // История Харьковского технологического института в лицах. — Харків : Науково-технічна бібліотека НТУ «ХПІ», 2010.
• Синцов Д. Т. И. Котов (Некролог) // Путь просвещения. — 1923. — № 9—10. — С. 308.