Воронізька губернія

Воронізька губернія — адміністративна одиниця Російської імперії. Губернський центр — місто Воронеж. Значну частку населення губернії становили українці.

Воронізька губернія

Герб
Центр Воронеж
Утворено 1725
Ліквідовано 1928
Площа 65 892 км²
Населення 3 023 600 осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники Азовська губернія
Наступники Катеринославське намісництво

Історія

Воронізька губернія (1725—1775)

Утворена у 1708 році як Азовська губернія, що була перейменована на Воронізьку губернію 1725 року.

До складу губернії входило 5 провінцій:

У 1765 році з південної частини Бєлгородської та Воронізької губерній було сформовано нову Слобідсько-Українську губернію з центром у Харкові; Бахмутську провінцію було розділено між Слобідсько-українською й Новоросійською губерніями, зі збереженням Бахмутської провінції у складі Новоросійської губернії.

У 1779 році, за адміністративної реформи Катерини ІІ, Воронізька губернія поділена на Воронізьке й Тамбовське намісництва. У 1793 році Азовська губернія разом із Новоросійською губернією ввійшла до Катеринославського намісництва.

Воронізька губернія (1796—1928)

1796 року, за адміністративною реформою Павла І відроджена з Воронізького намісництва Воронізька губернія, що проіснувала до 1928 року.

Повіти

Населення
Українки з Бирюцького повіту Воронізької губернії. Кінець ХІХ століття
РікНаселення
1766832 700[1]

За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року серед чоловіків призовного віку Воронізької губернії українців було 35,16 %, росіян — 64,35 %, інших національностей — 0,49 %; значна частка українців була серед чоловіків призовного віку Острогозького (90 %), Богучарського (73 %), Бірюцького (63 %), Валуського (43 %), Павлівського (39 %), Новохоперського (17 %), Бобровського (17 %) та Коротоякського (12 %) повітів[2].

  • Населення Воронізької губернії згідно з переписом 1897 року
  • Частка українськомовного населення в повітах Воронізької губернії за даними перепису населення 1897 року

Губернатори
  • Ізмайлов Петро Васильович (лютий 1721 — березень 1725 рр.)
  • Чернишов Григорій Петрович (березень 1725 — серпень 1726 рр.)
  • вакансія
  • Лихарев Іван Михайлович (грудень 1726 — вересень 1727 рр.)
  • Ізмайлов Іван Петрович (11 вересня 1727 — 14 березня 1728 рр.)
  • вакансія
  • Мякінін Олексій Антонович (3 грудня 1734 — 25 серпня 1735 рр.)
  • вакансія
  • Урусов Григорій Олексійович (2 березня 1740 — 17 вересня 1741 рр.)
  • Гур'єв Василь Михайлович (9 жовтня 1741 — березень 1744 рр.)
  • вакансія
  • Пушкін Олексій Михайлович (5 серпня 1747 — 23 серпня 1760 рр.)
  • вакансія
  • Жилін Федір Якович (18 липня 1761 — 27 березня 1763 рр.)
  • Лачинов Олександр Петрович (7 квітня 1764 — квітень 1766 рр.)
  • Маслов Олексій Михайлович (квітень 1766 — 25 лютого 1773 рр.)
  • Шетнев Микола Лаврентійович (19 березня 1773 — липень 1775 рр.) http://www.runivers.ru/doc/territory/362048/[недоступне посилання з червня 2019][3]

Примітки
  1. Тархов С.А. Изменение АТД России за последние 300 лет. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 20 квітня 2014.
  2. Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 183, 192-193. (рос. дореф.)
  3. Руниверс

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.