Котячі лапки звичайні

Котячі лапки дводомні, котячі лапки звичайні[1] (Antennaria dioica (L.). Gaertn., місцеві назви — білий безсмертник,) — багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих.

Котячі лапки дводомні
Котячі лапки дводомні
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Котячі лапки (Antennaria)
Вид:
Котячі лапки дводомні (A. dioica)
Біноміальна назва
Antennaria dioica
(L.) Gaertn., 1791
Синоніми

Приворотень дводомний
Antennaria candida Hort.

Опис

Рослина 10-30 см заввишки з тонким кореневищем, від якого відходять численні, укорочені, лежачі, вегетативні пагони, що несуть чергові, зближені в розетки листки та кілька прямих нерозгалужених білоповстистих квітконосних стебел. Листки цілісні, зверху голі, зелені або з обох боків сріблясті, білоповстисті, цілокраї, прикореневі — лопатоподібні (3 — 4 см завдовжки і 0,3-1 см завширшки), тупі або загострені, звужені у довгий черешок. Стеблові листки лінійні або лінійно-ланцетні, білоповстисті, сидячі, притиснуті до стебла . Квітки дрібні в кошиках, що зібрані в небагатоквіткові щиткоподібні суцвіття; верхівковий кошик 5б мм у діаметрі. Рослина дводомна, кошики з маточковими квітками довгасті, звичайно рожеві. Тичинкові кошики кулясті, білого кольору. При основі кошиків черепичасторозміщені листочки обгортки, знизу вони пухнасті, зверху сухі. Квітколоже голе, випукле, тичинкові квітки з трубчастою або трубчасто-лійкоподібною оцвітиною, тичинок п'ять. Маточкові квітки широкотрубчасті з маточкою, стовпчиком і двороздільною приймочкою, зав'язь нижня. Плоди — циліндричні, довгасті сім'янки (до 1 мм завдовжки) .

Поширення та екологія

Котячі лапки ростуть у хвойних, рідше мішаних лісах. Світлолюбна рослина. Цвіте у травні — червні. Поширені розсіяно майже по всій Україні. Заготовляють у районах поширення. Запаси сировини незначні.

Практичне використання

Лікарська і декоративна рослина. З лікувальною метою використовують суцвіття, в яких містяться дубильні речовини, смоли, сапоніни, вітамін К, а також сліди алкалоїдів.

Котячі лапки рекомендуються народною медициною як ранозагоювальний, кровоспинний і жовчогінний засіб, особливо часто використовують при кровохарканні, кишкових, гемороїдальних, маткових кровотечах, при грижі, кривавому проносі, коклюші. За своєю кровоспинною дією котячі лапки перевершують адреналін і хлористий кальцій, а за жовчогінною дією не поступаються цминові пісковому. Траву застосовують при хворобах горла, туберкульозі легень, як заспокійливий засіб, при гіпертонії. Зовнішньо застосовують при дитячих екземах, наривах, туберкульозі шкіри, порошком з трава присипають рани.

У ветеринарії відваром трава лікують овець від проносу. Котячі лапки поїдають зайці, козулі, олені. Рослина придатна для декорування альпійських гірок і створення бордюрів.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають суцвіття на початку цвітіння до розкривання кошиків, сушать у затінку, не допускаючи пересушування, яке призводить до розсипання кошиків. Зберігають у коробках, вистелених папером.

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.