Коцюбинський Ігор Юлійович

І́гор Ю́лійович Коцюби́нський (нар. 1 травня 1965, Чернігів) — директор Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника М. Коцюбинського (з 5 червня 2000). Правнук Михайла Коцюбинського.

Ігор Коцюбинський
Ім'я при народженні Ігор Юлійович Коцюбинський
Народився 1 травня 1965(1965-05-01) (56 років)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність директор музею
Відомий завдяки правнук Михайла Коцюбинського
Alma mater Талліннське вище військово-політичне будівельне училищеd
Посада директор музеюd
Рід Коцюбинські

Життєпис

Народився 1 травня 1965 року у Чернігові. Навчався у Чернігівській ЗОШ № 3 (1972—1982).

За освітою — замполіт, закінчив Талліннське вище військово-політичне будівельне училище (1987).[1]

Під час російського вторгнення на Донбасі із 7 липня 2014 був мобілізований як офіцер запасу, воював в зоні АТО на Луганщині заступником командира танкової роти по роботі з особовим складом.[1] Демобілізований у березні 2015.[2]

Директор музею

Під його керівництвом одним з провідних напрямів роботи музею стала видавнича діяльність. Найпотужнішим виданням, підготовленим науковцями музею, є «Листи до Михайла Коцюбинського» у чотирьох томах, присвячені пам'яті Юлія Коцюбинського, які вийшли друком у 2002—2004.

Згодом було видано збірник спогадів про Ю. Коцюбинського «Завжди з нами», а також його мемуари «Шрами на серці».

У 2007 вийшли окремим виданням «Листи М. Коцюбинського до дружини».

Також науковці підготували біографічний нарис «Михайло Коцюбинський (1864—1913). Життя та творчість» і біографічний довідник «Лауреати Чернігівської обласної премії імені Михайла Коцюбинського (1992—2011)». 2019 та 2020 року музеєм-заповідником М.Коцюбинського було видано два томи «Листів Ганни Барвінок до Іллі Шрага».

У 2014 р. з нагоди 150-річчя від дня народження письменника вийшла друком «Антологія творів лауреатів премії ім. М. Коцюбинського. Поезія».

Для найменших читачів видано два видання творів М. Коцюбинського «Оповідання для дітей» та «П'ять казочок».

Відзнаки
  • Лауреат премій:
    • імені Олекси Гірника (2004)
    • імені Дмитра Нитченка (2002)
    • імені Леоніда Глібова (2013)
  • Медаль «Івана Мазепи» Міжнародної літературно-мистецької академії України (2017)[3]

Примітки
  1. Вікторія Товстоног (1 вересня 2014). Правнук Коцюбинського воює під Новоайдаром Луганської області. тижневик «Вісник Ч» № 35 (1477). Процитовано 5 січня 2017.
  2. Правнук Михайла Коцюбинського повернувся з Донбасу
  3. Сергій Дзюба (5 січня 2017). Нагородили родину Коцюбинських. Жінка-УКРАЇНКА.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.