Кочечум

Кочечум
	Кочечум на мапі басейну річки Нижня Тунгуска
64°15′57″ пн. ш. 100°11′44″ сх. д.
Витік	плато Путорана[1]
• координати	67°58′24″ пн. ш. 97°14′24″ сх. д.
• висота, м	960 м[1]
Гирло	річка Нижня Тунгуска (за 871 км від гирла), Тура[2]
• координати	64°15′58″ пн. ш. 100°11′44″ сх. д.
• висота, м	126 м[2]
Похил, м/км	1,14 м/км
Басейн	Нижня Тунгуска → Єнісей → Карське море → Північний Льодовитий океан
Країни:	Росія; • Красноярський край
Прирічкові країни:	Росія; • Красноярський край
Регіон	Красноярський край
Довжина	733 км[3][4]
Площа басейну:	96 400 км²[3][4]
Середньорічний стік	≈600 м³/с (у гирлі)[5]
Притоки:	• ліві: Корвунчана, Туру;; • праві: Ембенчиме, Тембенчи
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії	17010700312116100073342
GeoNames	2021935

|оригінальна_назва=

Кочечум (рос. Кочечум, Кочечумо) — річка в Азії, на півночі Східного Сибіру у Евенкійському районі Красноярського краю Росії. Права, найбільша притока річки Нижня Тунгуска, належить до водного басейну Єнісею.

Географія

Річка бере свій початок на південній околиці плато Путорана, на південно-західних схилах вершини 1155 м, на висоті 960 м над рівнем моря[1]. Тече, в основному, на південь — південний схід. Після впадіння лівої притоки Туру, круто повертає на захід, а перед впадінням правої притоки Тембенчи — повертає на південь і впадає у Нижню Тунгуску поряд з селищем Тура, на висоті 126 м над рівнем моря[2]. Протікає територією плато Сиверма. Довжина річки 733 км, площа басейну 96 400 км². Повне падіння рівня русла становить 834 м, що відповідає середньому похилу — 1,14 м/км. Середньорічний стік у гирлі — близько 600 м³/с. Швидкість течії доволі висока, і практично на всій довжині водотоку коливається від 0,7 до 1,0 м/с. Ширина русла у верхній течії доходить до 55-77 м, місцями до 100 м, при глибині до 0,9-1,8 м, в середній течії — до 92-140 м, при глибині — 1,0-2,2 м; в нижній течії ширина доходить до 212—380 м, при глибині — до 1,8-2,5 м[6].

Живлення річки дощове та снігове, підземне живлення несуттєве через розташування водозбору в районі суцільної багаторічної мерзлоти[7]. Верхня частина басейну розташована у кліматичній зоні лісотундри. Замерзає у жовтні, розкривається в кінці травня — початку червня.

Притоки

Річка Кочечум приймає понад шість десятків приток, довжиною понад 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 14 (від витоку до гирла):[8][9]


Назва притоки	Довжина, (км)	Площа водозбірного басейну, (км²)	Відстань від гирла Кочечум, (км)	Витрата води, (м³/с)
ліві притоки
Дагалдин	58	640	664
Агиткан (Правий Агиткан)	63	1080	534
Верхній Анакит	98		435
Верхня Майгунгда	71		336
Корвунчана	228	10400	229
Туру	365	19500	163
Унтуун	89	950	131
Юктелі (Права Юктелі)	69	680	103
праві притоки
Ягталі	169	3240	497
Ембенчиме (Ембенчие)	352	14500	255
Гутконгда	164	2250	244
Сенгачангда	123	2300	209
Тембенчи	571	21600	60	252 (89 км)[10]
Кондакан	142	2550	36

Населенні пункти

Береги річки практично незаселені. Чи не єдиний жилий населений пункт, який розташований на її берегах — це селище Тура, яке лежить у місці впадіння Кочечуму в Нижню Тунгуску[6].

Див. також

Найдовші річки Росії

Примітки

Аркуш карти Q-47-I,II оз. Хакома. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1986 р. (рос.), квадрат: 24х40
Аркуш карти Q-47-XXXV,XXXVI Тура. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1983 р. (рос.), квадрат: 56х28
Річка Кочечум / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Річка Кочечум // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Плато Путорана, Студенческий туристский клуб «Фортис» (рос.)
Maps for the world / Карти всього світу Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine. (рос.)
Фізична географія Росії, Частина 2, стор.151 (рос.)
Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)
Валідатор водних об'єктів річки Кочечум. Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine. Процитовано: 2015-12-13 (рос.)
Річка Тембенчи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

Посилання

Річка Кочечум // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
Річка Кочечум / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
Фото річки Кочечум на Panoramio.com (від витоку до гирла): , , , , , , , , ,
Maps for the world / Карти всього світу (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[витік-1] Аркуш карти Q-47-I,II оз. Хакома. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1986 р. (рос.), квадрат: 24х40

[гирло-2] Аркуш карти Q-47-XXXV,XXXVI Тура. Масштаб: 1 : 200 000. Видання 1983 р. (рос.), квадрат: 56х28

[ДВР-3] Річка Кочечум / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)

[БСЭ-4] Річка Кочечум // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)

[kochechum-5] Плато Путорана, Студенческий туристский клуб «Фортис» (рос.)

[Maps-6] Maps for the world / Карти всього світу Архівовано 15 березня 2015 у Wayback Machine. (рос.)

[7] Фізична географія Росії, Частина 2, стор.151 (рос.)

[8] Дані державного водного реєстру Російської Федерації (рос.)

[9] Валідатор водних об'єктів річки Кочечум. Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine. Процитовано: 2015-12-13 (рос.)

[10] Річка Тембенчи // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)