Кравець Володимир Йосипович
Володи́мир Йо́сипович Кравець (нар. 23 липня 1935, Херсон) — український архітектор, художник театру, графік, аквареліст, педагог. Професор з 1980 року, доктор архітектури з 1995 року, член-кореспондент Академії архітектури України з 1995 року. Заслужений архітектор України з 2002 року.
| Кравець Володимир Йосипович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
23 липня 1935 (86 років) Херсон | |||
| Країна |
 УРСР →  Україна | |||
| Жанр | театральний художник | |||
| Навчання | Харківське художнє училище | |||
| Діяльність | архітектор | |||
| Вчитель | Єгоров Євген Павлович | |||
| Звання |
 Заслужений архітектор України | |||
|
| ||||
Життєпис
1963 року закінчив Харківське художнє училище, навчався у Бориса Косарєва, Дмитра Овчаренка, Сергія Солодовника, Євгена Єгорова.
З 1963 — член Спілки театральних діячів України, З 1964 року бере участь у виставках — республіканських, всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних і зарубіжних.
1968 — член Спілки художників України, голова секції художників театру, кіно та телебачення Харківської обласної СХУ.
Відбулися персональні виставки: 1964 року у Києві, 1989 — в Харкові.
Викладає в Харківському університеті будівництва та архітектури, завідувач кафедрою образотворчого та декоративного мистецтва.
Здійснив сценографію вистав
- 1965 — «Божественна комедія» І. Штока,
- 1967 — «Мальчиш-Кибальчиш» А. Гайдара,
- 1968 — «Руслан і Людмила» М. Глинки,
- 1972 — «Патетична соната» М. Куліша,
- 1998 — «Отелло» Дж. Верді.