Кравцов Тарас Сергійович

Тарас Сергійович Кравцов (22 жовтня 1922, Харків 2 вересня 2013, Харків) — радянський та український музикознавець, композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України. Доктор мистецтвознавства. Професор.

Кравцов Тарас Сергійович

(Фото Ю. Щербініна)
Основна інформація
Дата народження 22 жовтня 1922(1922-10-22)
Місце народження Харків, Українська СРР, СРСР
Дата смерті 2 вересня 2013(2013-09-02) (90 років)
Місце смерті Харків, Україна
Громадянство СРСР і Україна
Професії композитор, музикознавець, музичний педагог
Освіта Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Нагороди

Біографія

1940 року закінчив СШ № 133 м. Харкова, вступив до Харківського музичного училища (як піаніст), з другого курсу в травні 1941 р. був призваний до армії (служив до 1947). Учасник Другої Світової війни (у різні періоди війни — стрілець, танкіст, санітар, зв'язківець, старшина музвзводу Полтавського танкового училища). Після демобілізації в 1947 р. відновив заняття музикою.

1952 р. закінчив історико-теоретичний факультет Харківської консерваторії по класу теорії музики професора М. Д. Тіца.

З 1952 — викладає в Харківській консерваторії (згодом перетвореної в Інститут мистецтв, нині Університет мистецтв ім. І. П. Котляревського). У 1961—1962 декан, з 1966 доцент, у 1970—1986 завідувач кафедри теорії музики, з 1992 професор.

1963 — кандидат мистецтвознавства. Дисертація: «Поліфонія А. Я. Штогаренко».

З 1964 — член Спілки композиторів СРСР.

1989 — доктор мистецтвознавства. Дисертація: «Гармонійна інтонація».

У 2004—2006 — голова Спеціалізированої вченої ради по захисту дисертацій при Харківському університеті мистецтв ім. І. П. Котляревського.

Т. Кравцов серед учнів (фото Ю.Щербініна)

Серед учнів Т. С. Кравцова: Н. Очеретовська, Г. Ігнатченко, М. Манойло, Т. Вєркіна, Г. Ганзбург, Н. Суржина, В. Лукашев.

Наукові праці

Книги

  • Творчість А. Штогаренка: Зб. статей/Упоряднік Т. С. Кравцов. — Київ, 1979.
  • Кравцов Т. С. Гармонія в сістемі інтонаційніх зв'язків. Монографія. — Київ, 1984.

Статті

  • Кравцов Т. С. Жемчужина народно-песенного творчества // Народное творчество и этнография. — 1964. — № 4.
  • Кравцов Т. С. Связь уменьшенного лада в творчестве Штогаренко с народной песней // Народное творчество и этнография. — 1965. — № 1.
  • Кравцов Т. С. Романсы С. В. Рахманинова на стихи Т. Г. Шевченко. Опыт либреттологического анализа // С. Рахманинов: на переломе столетий. Вып. 4. — Харьков, 2007. — С. 39-46.
  • Кравцов Т. С. Пролегомени до інтонаційної теорії енгармонізму // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. - Вип. 21. - Харків, 2008. - С. 117-127.

Музичні твори

для соліста, хору та симфонічного оркестра
  • кантата-дума «На могилі Шевченка» (сл. В. Сосюри, 1962)
  • кантата-поема «Червона зима» (сл. В. Сосюри, 1967; 2-я ред. — 1977); для соліста та симфонічного оркестра
  • три п'єси-картинки (сл. М. Лермонтова, 1964); для симфонічного оркестра
  • варіації на українську тему (1957); для оркестр народних інструментів
  • сім українських народних пісень (совм. з В. Міхелісом, 1961); для голосу та фортепіано
  • цикл «Весна, і сонце, і пісні» (сл. В. Сосюри, 1962); хори
  • три романтичні хору (сл. О. Пушкіна, М. Горького, 1965)
  • «Гриміли залпи над Донцем» (сл. В. Сосюри, 1968)
  • українські народні пісні (сл. нар., 1971)
  • цикл «Хорові акварелі» (сл. В. Сосюри, 1974); пісні
  • збірник «Пісні про бойовий та трудовий подвиг» (сл. Б. Блинкова і О. Журова, 1976)
  • обробки народних пісень.

Нагороди та звання

  • Орден Вітчизняної війни II ступеня.
  • Заслужений діяч мистецтв України.
  • Премія імені І. І. Слатіна.

Сім'я

  • Дід — Кравцов Петро Іванович, лікар, заслужений діяч науки та мистецтв України[1].
  • Бабуся — Варвара Аполлонівна Кравцова — піаністка, учениця Миколи Рубінштейна.
  • Батько — Кравцов Сергій Петрович (1901—1938) — доцент Харківського університету, викладав фотохімію, був відомим фотографом. Став жертвою сталінських репресій і був розстріляний у 1938 р.
  • Мати — Дар'я Прокопівна Кравцова (1899—1989).
  • Дружина — Кіра Петрівна Кравцова (1924—2012) — інженер-будівельник, дочка відомого харківського хірурга-гінеколога Петра Петровича Добросельського та піаністки.
  • Син Сергій Тарасович Кравцов (1948) — видатний спортсмен, неодноразовий рекордсмен світу, фізик. Живе і працює в Німеччині.
  • Дочка — Марина Тарасівна Дмитрієва (1953) — піаністка.

Примітки

Література

  • Ганзбург Г. Нове в дослідженні музичної гармонії // Вечірній Харків. — 1985. — 20 червня. — С. 3.
  • Ганзбург Г. Діапазон дослідника // Культура і життя [Київ]. — 1985. — 22 грудня. — С. 6.
  • Харьковский институт искусств имени И. П. Котляревского: 1917—1992. — Харьков, 1992.
  • Твори українських композиторів та музикознавчі праці, написані між IX та X з'їздами Спілки композиторів України. — Київ, 1994.
  • Спілка композиторів України між X та XI з'їздами (1994—1999). — Київ, 1999.
  • Твори композиторів і музикознавчі праці, написані між X та XI з'їздами Спілки композиторів України. — Київ, 1999.
  • Ігнатченко Г. І., Очеретовська Н. Л. Тарас Сергійович Кравцов (до 80-річчя від дня народження та 60-річчя науково-педагогічної діяльності). — Харків, 2002.
  • Творчий доробок українських композиторів і музикознавців: 1999—2004. Каталог-довідник. — Київ, 2005. — С. 91-94.
  • Борисенко М. Ю. Теоретичне музикознавство: рух у часі // Харківський державний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Pro Domo Mea: Нариси / Ред. Т. Б. Вєркіна, Г. А. Абаджян, Г. Я. Ботунова. — Харків, 2007. — С. 177—178.
  • Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. На честь Тараса Кравцова (до 90-ліття): зб. наук. ст. Вип. 39. / Харк. нац. ун-т мистецтв імені І. П. Котляревського; ред.-упоряд. Г. І. Ганзбург. — Харків: Вид-во ТОВ «С. А. М», 2014. — 460 с. ISBN 978-617-7044-50-4
  • Тарас Сергійович Кравцов: Життя та творчість у спогадах, свідченнях, документах / упоряд. Н.А.Масленікова ; заг. ред. Л. І. Шубіна ; ред. Л. І. Григор’єва ; відпов. за вип. І. С. Драч / Харк. нац. ун-т мистецтв імені І.П. Котляревського. – Харків : Видавничий будинок «Фактор», 2018. – 96 с. : іл. – (Біогр. і бібліогр. видатних музикатів).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.