Кравченко-Крюковський Іван Григорович
Іван Григорович Кравченко-Крюковський (1815 (1820) — липень 1885) — кобзар.
| Кравченко-Крюковський Іван Григорович | |
|---|---|
| Народився |
1815 Лохвиця, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 1885 |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Російська імперія |
| Діяльність | кобзар |
З життєпису
Народився на Полтавщині, на околиці міста Лохвиця. Батьки були кріпаками поміщика Крюковського, тож співця й прозивали за прізвищем пана. Осліп, маючи 10 літ від роду. Коли він зовсім осліп то пан вигнав його i сказав: «Ти сліпий, нащо тобі хата? ти у людей де-небудь поживеш».
На три роки хлопця відправили вчитися до кобзаря. Кравченко-Крюковський користувався надзвичайною популярністю у кобзарів та лірників: по-перше, як людина виско обізнана, по-друге, як «панмайстер», тобто президентов складної кобзарсько-ліричної організації. По-третє, як людина доволі справедлива.
1882 року було надруковано думи і коротка біографія бандуриста. Так склалось, що мистецтво цього «великого кобзаря», як називають його сучасники, залишилось недостатньо вивченим, невідомий навіть його увесь репертуар.
Кобзарського мистецтва навчався в панотців Івана Кравченка-Касьяна та Гаврила Вовка, а також у Клима Губи. У Кравченка-Крюковського теж були учні. Найвідоміший — Микола Дубина з Решетилівки на Полтавщині. З бандурою Іван Григорович обійшов усю Лівобережну Україну.
Сучасники називали його великим кобзарем та кобзарським гетьманом. А дослідники народної творчості Василь Горленко й Опанас Сластіон як виконавця історичних пісень і дум ставили вище навіть за Остапа Вересая. Та й сам Вересай був такої ж думки.
Помер у 1885 році у Лохвиці.
Син Севастьян Іванович за тверджнням Мартиновича також добре грав на кобзі. У нього були дві бандури. Старшу дістав О. Сластіон. Інструмент мав 25 струн. Кравченко-Крюковський також грав на гуслі яка мала металеві кілки.
Портрет його намалювали П. Мартинович та О. Сластіон (1876) а також В. Горленко в 1882 р.
Репертуар
Думи
- Втеча трьох братів з Азова,
- Олексій Попович,
- Федір Безрідний-Бездольний,
- Три брати Самарські,
- Сокіл і соколя,
- Проводи козака,
- Сестра і брат,
- Вдова і три сини,
- Самійло Кішка.
- Козак Голота
- Іван Коновченко
- Про Михійка (пародія)
Псалми
- Ой горе, горе на світі жити,
- Правда
- «Ой ушли лої літа, яко вихрь в круги світа»
- Смотрится к нам смерте
- Ісусе мій прелюбезний
- Ісусе, пане милий
- Про Лазаря
- Про Почаївську Божу матір
Історичні пісні
- Про Саву Чалого
Жартівливі пісні
- Чечітка
- Про Хому та Ярему
- Гарбуз
- Вередунки
- Міщанка
Джерела та література
- Горленко В. Бандурист Иван Крюковский. «Киевская старина», 1882, т. 4;
- Українські записи Порфирія Мартиновича. К., 1906;
- І. М. Лисенко. Кравченко-Крюковський Іван Григорович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 275. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи. — Сідней, Австралія, 1986. — 106 с.
- Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 123
Посилання
- Кравченко-Крюковський Іван Григорович // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 590-591.