Ковальчук Дарія Богданівна

Дарія Богданівна Ковальчук (з дому Жеплинська, нар. 11 травня 1957(19570511), Львів) — українська дослідниця кобзарства, інженер хімік-технолог, педагог, музикантка, магістр релігійних наук. Донька Богдана Жеплинського, мати Мирослава Ковальчука.

Дарина Ковальчук
Народилася 11 травня 1957(1957-05-11) (64 роки)
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність педагог, дослідниця, chemical technologist, музикантка
Знання мов українська
Батько Жеплинський Богдан Михайлович
Діти Ковальчук Мирослав Миронович

Життєпис

Дитячі роки провела в місті Новий Розділ на Львівщині. Вчилась у Новороздольській дитячій музичній школі по класу фортепіано. В 1967—1969 була учасницею дитячої капели бандуристів « Струмок» БК м. Новий Розділ, якими керували Богдан та Роман Жеплинські, де почала освоювати гру на бандурі.

В 1969 разом з родиною переїхала до Львова. Тут продовжувала навчання у Львівській музичній школі № 1 по класу фортепіано, яку закінчила в 1972. Після закінчення СШ № 79 в 1974 поступила вчитися у Львівський політехнічний інститут (тепер — Національний університет «Львівська Політехніка»). Під час навчання в інституті освоїла самотужки гру на цимбалах і стала грати на цимбалах в капелі бандуристів «Заспів» Львівського політехнічного інституту та в капелі бандуристів і в ансамблі українських народних інструментів ПК «Львівхімсільгоспмаш», якими керували батьки Богдан та Віра Жеплинські. Була учасницею інститутських щорічних фестивалів-оглядів художньої самодіяльності «Весна Політехніка». В 1979 закінчила навчання та отримала диплом за спеціальністю інженера хіміка-технолога.

З 1979—1995 працювала інженером у Львівському науково-дослідному інституті матеріалів. Займалася дослідницькою працею. Має 5 авторських свідоцтв на винаходи. Тут також грала на цимбалах в ансамблі українських народних інструментів.

В 1999 закінчила педагогічне відділення Дослідницького центру Міністерства освіти України при Львівській Політехніці, здобувши другу вищу освіту — викладач хімії та біології.

З 1995 до 2000 викладала предмет «Християнська етика» у львівській СШ № 84, організовувала вечори відпочинку учнів та педагогів, концерти з участю бандуристів Львова.

З 2000 і до сьогодні працює в Українському Католицькому Університеті референтом вечірньої форми навчання Катехитично-педагогічного інституту.

З 2012 — член Національної спілки кобзарів України.

Дослідження кобзарства

В 2005 закінчила магістратуру Українського Католицького Університету, захистивши наукову працю на тему: «Кобзарство в церковно-релігійній традиції українського народу».

Виступає з доповідями на наукових конференціях.

Має друковані наукові статті з проблематики кобзарства та є співавтором книг:

  1. Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2011. — 316 с.
  2. Жеплинський Б. М., Ковальчук М. М., Ковальчук Д. Б. Відроджений ляльковий вертеп. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2013. — 204 с.
  3. Жеплинський Богдан, Ковальчук Дарія, Ковальчук Мирослав. Кобзарство і ми. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2014. — Т.1 — 640 с., Т.2. — 612 с.

Відзнаки

Нагороджена грамотами Львівського державного обласного центру народної творчості та культурно-освітньої роботи як співавтор книг «Відроджений ляльковий вертеп» та «Кобзарство і ми».

Посилання

Джерела

  1. Надія Супрун-Яремко. Відроджений ляльковий вертеп. — Народна творчість та етнологія: № 2 / (голов.ред Г.Скрипник); НАН України, ІМФЕ ім. М.Рильського. — К., 2014. — С.94 — 96.
  2. Микола Мушинка. Бандурист загартований у Сибіру (до 85-ти ліття з дня народження Богдана Жеплинського). — Народна творчість та етнологія: № 1 / (голов.ред Г.Скрипник); НАН України, ІМФЕ ім. М.Рильського. — К., 2014. — С.132 — 135.
  3. Оксана Подольська. Хто на бандурі грає… // За вільну Україну плюс (Львів), 2014 — № 21(502), 29 травня — С.3.
  4. Лідія Сергета. Вшанували знаменитого ювіляра. — Яворівщина (Львівська обл.), 2014, № 42-43(2342—2343), 4 червня, С.4.
  5. Оксана Подольська. Уклін бандурі і львівському кобзарю. — Львівський залізничник (Львів), 2014, № 22 (8079), 6 червня. — С.8
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.