Крамаренко Олексій Іванович

Олексій Іванович Крамаренко (17 березня 1882, Єлисаветград1943, Харків) — вчений, професор Харківського технологічного інституту. Під час німецької окупації у 1941—1942 рр. — міський голова (бургомістр, згодом обербургомістр) Харкова.

Олексій Іванович Крамаренко
Олексій Іванович Крамаренко
бургомістр м. Харків
жовтень 1941  серпень 1942
Наступник О. П. Семененко
обербургомістр
Народився 17 березня 1882(1882-03-17)
Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 1943(1943)
Харків
Відомий як хімік
Країна СРСР

Життєпис

У 1910—1931 був головним інженером на підприємствах силікатної, газової та вугільної промисловості. З 1931 р. викладав у вишах Кам'янця-Подільського та Харкова. Був одружений, мав двох дітей.

У жовтні 1941 призначений міським головою Харкова. Грав досить пасивну роль, адміністративних якостей не мав.

15—16 грудня 1941 почалося масове знищення євреїв. Крамаренко доповідав: «за два дня виселено 8547 євреїв, в результаті чого звільнилось 58129 квадратних метрів житлової площі». За розпорядженням Крамаренка у колишні єврейські квартири було вселено сім'ї 1700 працівників нової влади.

9 березня 1942 вийшов наказ № 24/5-6, який підписали Крамаренко та його заступник Л. Е. Кублицький-Піотих, де мовилося:

П'ятий місяць уже над вільним містом поруч з переможним Германським прапором майорить наш рідний жовто-блакитний український прапор як символ нового життя, нового відродження нашої неньки-батьківщини. Але на великий жаль і сором до всіх нас українців ще й досі залишається де-не-де ганебна більшовицька спадщина. З великим соромом до всіх нас та з цілком зрозумілим гнівом українського людства трапляється чути по деяких установах, навіть у районових управах, розмови російською мовою з боку урядовців, які нібито соромляться своєї рідної мови. Сором за це тим, хто стає вільним громадянином звільненої батьківщини. Ганьба і не місце з нами тим, хто цурається своєї рідної мови. Ми не припустимо, цього не мусить бути. Тому наказую категорично заборонити далі будь кому з урядовців розмову російською мовою в службовий час в установі"

Крамаренко допомагав заснуванню у Харкові Української автокефальної церкви на чолі з митрополитом Феофілом.[1]

22 січня 1942 статус Крамаренка був підвищений до обербургомістра (раніше цю посаду обіймав німецький полковник Петерскнотте).

У 1942 звільнений з посади, у січні 1943 заарештований та страчений. Новим обербургомістром став його колишній заступник адвокат О. П. Семененко.

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.