Серпень

Се́рпень — восьмий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

← серпень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31        
2022 рік
Берег Богу в серпні
Жнива на Україні. Микола Пимоненко, 1896.
Мініатюра Серпень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Назва

Українська назва утворена від слова «серп» — знаряддя, яким ще в давнину жали зернові, і означає «місяць серпа, жнив»[2]. Можливо, саме прасл. *sьrpьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[3]. Співзвучні назви вживаються в польській (sierpień), чеській (srpen) і словенській (veliki srpan) мовах. У хорватській мові слово srpanj позначає липень, тоді як у словенській він називається mali srpan. Жниварський смисл мають також назви серпня в інших споріднених мовах: біл. жнівень, в.-луж. žnjenc, лит. rugpjūtis (дослівно «житні жнива»). Сучасна назва місяця трапляється в руських стародруках XVI—XVII століть, у написаннях: серпень[lower-alpha 1], сръпень[lower-alpha 2], серпев[lower-alpha 3].

У давньоруських писемних джерелах серпень згадується як заревъ[7][8]. Це наймення пов'язане з початком періоду оленячого гону, ознакою якого є характерний для цих тварин рев[7]. Подібна назва місяця досі побутує в чеській мові (září)[9]. В українських діалектах засвідчені й інші народні назви: ки́вень, ки́вотень (від того, що тварини від надокучливих комах кивають головою), хлібосо́л / хлібочо́л, жни́вець, горо́дник, спа́сівець, зорни́чник[10] / зоряни́чник, а також: ко́пень (від того, що на полях вже з'являлися копи жита), густи́р, бари́льник, прибери́ха-припаси́ха[11], ильовіць, илевий / елевей[12].

У багатьох мовах світу назви серпня походять з лат. Augustus. Це наймення він дістав у 8 році до н. е. на честь першого римського імператора Октавіана Августа. Нова назва замінила ранішу Sextilis, тобто — «шостий місяць» (оскільки першим місяцем року вважався березень).

Кліматична характеристика в Україні

Середня місячна температура серпня становить 17—20 °С, у південних та південно-східних областях місцями 21—23 °С, у Карпатах та горах Криму — 11—16 °С. Абсолютний максимум температури сягає 35—41 °С, у гірських районах переважно 26—34 °С. Історичний максимум температури (40,7 °С) зафіксовано в 1971 р. у м. Сарата. Абсолютний мінімум становить 0—7 °С, на півдні — до 11 °С, у західних, північних, східних та Запорізькій областях місцями мінус 1—2 °С. Історичний мінімум (мінус 2,3 °С) спостерігався в 1966 р. у м. Дружба. Заморозки на поверхні ґрунту бувають у кінці місяця, окрім більшості центральних, південних областей та Криму. Середня місячна кількість опадів становить 27—59 мм у південних областях та в Криму, на решті території — 35—76 мм, у Карпатах та на Прикарпатті — 81—145 мм[13].

Прислів'я
  • Як у серпні дбаєм, так зимою маєм
  • У серпні серпи гріють, а вода холодить
  • Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш
  • Принеси нам, серпне, стільки кіпок, як у небі зірок

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

Коментарі
  1. А саме:
    • Анфологіон. Київ, 1619:
      • Назва сръпень вживається поряд із заревъ[6];
    • Устав молитв. Львів, 1670:
      • Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[6].

Примітки
  1. Серпень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Серпень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 221. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  4. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  5. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  6. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  7. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  8. Заревъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 943.
  9. Kebrle Vojtěch. Česká jména měsíců, jejich význam a původ // Naše řeč : журнал. — 1939. — Вип. 23. — С. 3. — ISSN 0027-8203.(чес.)
  10. Серпень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 535-536.
  11. Серпень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 102. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  12. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  13. Коротка кліматична характеристика серпня. betaren.ua. Процитовано 1 жовтня 2021.
  14. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021.

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.