Кранець

Кра́нець[1] (від нід. krans — «вінок»)[2] — пристрій, встановлений (тимчасово або постійно) уздовж борту судна і призначений для пом'якшення ударів судна бортом об причал або про борт іншого судна. Для кранця використовують дерев'яні бруси, парусинові або плетені з троса мішки, набиті кришеним корком, прядив'яними або синтетичними відходами (рідко піском), циліндричні гумові балони (іноді надувні — пневмокранці). У наш час часто використовуються старі автомобільні покришки.

Традиційні парусинові кранці з тросовим обплетенням
Пластиковий кранець з традиційним тросовим обплетенням
Дерев'яний кранець

Опис

Традиційно кранці були дерев'яні, тросові або парусинові. У старовинних кораблів (карак) роль кранців виконували зовнішні вертикальні ребра жорсткості — фендерси (англ. fenders, у самій англійській мові вони називаються skids чи skeeds). Найпростішими кранцями можуть служити дерев'яні бруси чи обрізки товстих тросів. Парусинові мають вигляд мішка з парусини, набитого якимось матеріалом (корком, прядивом, синтетичними відходами) і обплетеного каболкою. Кранці рятувальних шлюпок виконуються з корку і також служать для збільшення їхньої плавучості.

Також «кранцями» (зазвичай це слово вживається у множині) називається місце для зберігання снарядів на палубі військового корабля[1]: запас для перших пострілів з гармат, до подачі боєприпасів з льоху (також відомі як «кранці перших пострілів»). У вітрильному флоті так називали трикутні рамки або канатні кільця на палубах між гарматами, у які укладалися ядра, щоб вони не качалися по палубі.

Галерея
  • Кранці зі старих покришок вздовж бортів буксира
  • Циліндричні кранці на причалі
  • Кранці у вигляді гумових балонів
  • Гумовий кранець у вигляді кулі
  • Циліндричні кранці на причалі

Примітки
  1. Кранець // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Кранц // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.