Країна багряних хмар

• Олексій Петрович Биков — інженер-механік, хімік, водій транспортера (всюдихода), радист, "спеціаліст по пустелях". Судячи з натяків, щедро розкиданих авторами повісті — військова людина. Головний "залізячник" експедиції, особистість, наділена надзвичайно твердою волею та високорозвиненим почуттям обов'язку. Він нічим не поступається Єрмакову, але позбавлений підкресленої командирської різкості останнього. Биков — центральний персонаж роману, переважно його очима читач бачить пригоди експедиції.
• Капітан Анатолій Борисович Єрмаков — начальник експедиції, фізик, біолог та лікар. Сталева людина, у всьому і завжди шукає раціональне рішення, відсікаючи будь-які емоції. Капітан Єрмаков — єдиний, хто вцілів у колишніх експедиціях на Венеру.
• Богдан Богданович Спіцин — пілот, радист, штурман та бортінженер. «Небожитель», що народився на Марсі і сприймає ракету як рідний дім.
• Михайло Антонович Крутіков — штурман, кібернетик, пілот та бортінженер. Найдобріший, ввічливіший учасник експедиції, великий гурман.
• Володимир Сергійович Юрковський — геолог, радист, біолог. Поет, романтик, дотепник, свого роду реінкарнація Миколи Степановича Гумільова в умовах радянських 90-х (саме до цього часу брати Стругацькі приурочили політ на Венеру).
• Григорій Іоганович Дауге — геолог, біолог. Справжній енциклопедист із кругозору та захоплений дослідник за складом особистості. Великий противник офіційних ритуалів, «тостів, пихатих промов».
• Микола Захарович Краюхін — дослідник Марса та Венери, заступник голови Державного комітету міжпланетних сполучень при Раді Міністрів. Голова міжпланетоного полігону з якого стартувала експедиція.

За легендою, ідея написати роман «Країна багряних хмар» виникла у братів Стругацьких, коли вони близько 1954 року посперечалися з друзями (або дружиною Аркадія Стругацького) про слабкість сучасної їм наукової фантастики. За свідченням Бориса Стругацького, перші ідеї твору та назва з'явилися у Аркадія Стругацького ще в 1951 році.

За іншою версію, на написання роману братів Стругацьких надихнув фантастичний роман Володимира Владко «Аргонавти всесвіту». Згідно з нею, прочитавши твір Володимира Владка у російському перекладі, брати розкритикували роман. Але у відповідь 1957 року Стругацькі створили власний варіант експедиції на Венеру — роман «Країна багряних хмар»[1][2][3].

«Країна багряних хмар» був першим твором братів Стругацьких, написаним у співавторстві. Перші дві частини були написані Аркадієм Натановичем, а третя — Борисом Натановичем. В подальшому письменники відмовилися від такої методики і писали свої твори в тіснішій співпраці.

Роман було дописано в 1957 році і вперше опублікований 1959 року окремою книгою видавництвом «Детская литература» (Детгиз) тиражем 90000 примірників. У 1960 році вийшов додатковий тираж 100000 примірників з позначкою «Шкільна бібліотека»[4]. Автори в 1960 році адаптували роман для зйомок фільму, який лишився нереалізованим. Коли справа пішла до підготовки зйомок, режисер Павло Клушанцев саме займався «Планетою бур» — іншою науково-фантастичною стрічкою про Венеру. До 2005 року сценарій фільму під назвою «Екіпаж „Скіфа“» вважався втраченим[5]. У 1961 роман вперше було перекладено іноземною мовою — німецькою.

У процесі підготовки роману до видання було внесено в текст кілька змін через цензуру. Зокрема, були змінені імена та прізвища всіх головних героїв, що збігалися з іменами політичних діячів Радянського Союзу, змінені їхні національності. Головний герой Биков з капітана бронетанкових військ перетворився на інженера і водія, оскільки цензори не дозволили, щоб космонавти були військовиками. У 1998 році за збереженими чернетками було відновлено початковий варіант роману.

По завершенню «Країни багряних хмар» у 1957-му Аркадій Стругацький прочитав «Астронавтів» Станіслава Лема, відзначивши чимало паралелей між його твором і своїм з братом. На час написання роману офіційно припускалося, що умови на поверхні Венери можуть забезпечувати існування рідкої води і життя. Венера у зображенні Стругацьких виглядає подібно до інших фантастичних творів того періоду: спекотна планета зі щільним хмарним покривом та життям, схожим на земне мезозойської ери. Проте Стругацькі запропонували нетрадиційне трактування: у «Країні багряних хмар» Венера  — негостинна планета, практично непридатна для колонізації[6][7].

• Planeta nachových mračen, Mladá fronta, Praha 1962, přeložil Jaroslav Piskáček (чеською).
• Arkadi N. Strugazki, Boris N. Strugazki: Strana bagrovych tuč. 1959 (russische Originalausgabe), (німецькою).
• Arkadi Strugazki, Boris Strugazki: Atomvulkan Golkonda. Verlag Kultur und Fortschritt, Berlin 1961 (deutsche Erstausgabe, aus dem Russischen von Willi Berger) (німецькою).
• Arkadi Strugazki, Boris Strugazki: Atomvulkan Golkonda. Heyne, München 1980, ISBN 3-453-30254-0. (textidentisch mit der Ausgabe von 1961) (німецькою).
• Arkadi Strugatzki, Boris Strugatzki: Atomvulkan Golkonda. Golkonda, Berlin 2012, ISBN 978-3-942396-22-6 (Erste vollständige deutsche Ausgabe; anhand der Manuskripte rekonstruierte, unzensierte und unbearbeitete Fassung, komplettiert durch ein Kapitel aus einer frühen Arbeitsfassung des Romans; Kommentare von Boris Strugatzki, Nachwort und Anmerkungen von Erik Simon) (німецькою).
• A bíborszínű felhők bolygója; in: Robur, 1985/9–10, 1986/11 (угорською).
• A bíborszínű felhők bolygója; ford. Földeák Iván, Weisz Györgyi; Metropolis Media, Bp., 2012 (Galaktika fantasztikus könyvek) (угорською)

• Karsten Kruschel: Atomvulkan Golkonda/Werkausgabe — Vierter Band. In: Das Science Fiction Jahr 2013. Herausgegeben von Sascha Mamczak, Sebastian Pirling und Wolfgang Jeschke, Wilhelm Heyne Verlag, München 2013, S. 443—449, ISBN 978-3-453-53444-5.

• Венера в культурі
• Дослідження Венери
• Аргонавти Всесвіту (1935) — науково-фантастичний роман Володимира Владка
• Моряки Всесвіту (1940) — науково-фантастична повість Бориса Анібала

• «Країна багряних хмар» в бібліотеці Максима Мошкова(рос.)
• Інформація про твір на «Лаборатории Фантастики»(рос.)