Дослідження Венери

Дослідження Венери проводяться за допомогою космічних зондів і автоматичних міжпланетних станцій (АМС), а також за допомогою телескопів із Землі.

Першим космічним апаратом, призначеним для вивчення Венери, був радянський «Венера-1» (1961). Після спроби досягнення Венери цим апаратом, до планети скеровували радянські апарати серії "Венера ", «Вега», американські «Марінер», «Піонер-Венера-1», «Піонер-Венера-2», «Магеллан», європейський «Венера-експрес», японський «Акацукі».

1975 року космічні апарати «Венера-9» і «Венера-10» передали на Землю перші фотографії поверхні Венери; 1982 року «Венера-13» і «Венера-14» передали з поверхні Венери кольорові зображення[1]. Втім, умови на поверхні Венери такі, що жоден з космічних апаратів не пропрацював на планеті більше двох годин.

Успішні запуски

Список успішних запусків космічних апаратів, які передали відомості про Венеру[2].

Країна Назва Запуск Примітка
СРСР Венера-1 01961-02-1212 лютого 1961 Перший проліт повз Венеру. Через втрату зв'язку наукову програму не виконано.
США Марінер-2 01962-08-2727 серпня 1962 Проліт. Збирання наукової інформації.
СРСР Зонд-1 01964-04-022 квітня 1964 Проліт. Збирання наукової інформації.
СРСР Венера-2 01965-11-1212 листопада 1965 Проліт. Збирання наукової інформації.
СРСР Венера-3 01965-11-1616 листопада 1965 Збирання наукової інформації. Жорстка посадка.
СРСР Венера-4 01967-06-1212 червня 1967 Атмосферні дослідження і спроба досягти поверхні (апарат роздавлено тиском, про який на той час нічого не було відомо)
США Марінер-5 01967-06-1414 червня 1967 Проліт з метою досліджень атмосфери
СРСР Венера-5 01969-01-055 січня 1969 Спуск в атмосфері, визначення її хімічного складу
СРСР Венера-6 01969-01-1010 січня 1969 Спуск в атмосфері, визначення її хімічного складу
СРСР Венера-7 01970-08-1717 серпня 1970 Перша м'яка посадка на поверхню планети. Збирання наукової інформації
СРСР Венера-8 01972-03-2727 березня 1972 Мяка посадка. Проби ґрунту.
США Марінер-10 01973-11-044 листопада 1973 Проліт до Меркурія, наукові дослідження.
СРСР Венера-9 01975-06-088 червня 1975 М'яка посадка модуля і штучний супутник Венери. Перші чорно-білі фотографії поверхні.
СРСР Венера-10 01975-06-1414 червня 1975 М'яка посадка модуля і штучний супутник Венери. Перші чорно-білі фотографії поверхні.
США Піонер-Венера-1 01978-05-2020 травня 1978 Штучний супутник, радіолокація поверхні
США Піонер-Венера-2 01978-08-088 серпня 1978 Входження в атмосферу, наукові дослідження. Єдиний спусковий апарат США, який передав дані з поверхні Венери. Працював протягом 68 хв після посадки.
СРСР Венера-11 01978-09-099 вересня 1978 Мяка посадка модуля, проліт апарата
СРСР Венера-12 01978-09-1414 вересня 1978 Мяка посадка модуля, проліт апарата
СРСР Венера-13 01981-10-3030 жовтня 1981 Мяка посадка модуля. Перший запис звуку на поверхні і перше передання кольоровогопанорамного зображення
СРСР Венера-14 01981-11-044 листопада 1981 Мяка посадка модуля. Передання кольорового панорамного зображення
СРСР Венера-15 01983-06-022 червня 1983 Штучний супутник Венери, радіолокація
СРСР Венера-16 01983-06-077 червня 1983 Штучний супутник Венери, радіолокація
СРСР Вега-1 01984-12-1515 грудня 1984 Дослідження атмосфери зондом-аеростатом, проліт апарату до комети Галлея
СРСР Вега-2 01984-12-2121 грудня 1984 Дослідження атмосфери зондом-аеростатом, проліт апарату до комети Галлея
США Магеллан 01989-05-044 травня 1989 Штучний супутник Венери, детальна радіолокація
США Галілео 01989-10-1818 жовтня 1989 Проліт мимо на шляху до Юпітера, наукові дослідження
США Кассіні-Гюйгенс 01997-10-1515 жовтня 1997 Проліт мимо на шляху до Сатурна
США Мессенджер 02004-08-033 серпня 2004 Проліт мимо на шляху до Меркурія, фото здалека
ЄКА Венера-експрес 02005-11-099 листопада 2005 Штучний супутник Венери, радіолокація південного полюса
Япония Акацукі 02010-05-2121 травня 2010 Штучний супутник Венери

Невдалі запуски
СРСР
  • Космос-21 (1963) — АМС Венера-63A програми «Венера»; не вийшла на траєкторію польоту до планети
  • Космос-24 (1963) — АМС Венера-64B програми «Венера»; не вийшла на траєкторію польоту до планети
  • Космос-96 (1963) — АМС Венера-65B програми «Венера»; не вийшла на траєкторію польоту до планети
  • Космос-167 (1967) — АМС Венера-67A програми «Венера»; не вийшла на траєкторію польоту до планети
  • Космос-359 (1970) — АМС Венера-70A програми «Венера»; не вийшла на траєкторію польоту до планети
  • Космос-482 (1972) — АМС Венера-72A програми «Венера»; не вийшла на траєкторію польоту до планети

Плановані

Роскосмос планує надіслати станцію «Венера-Д» зі супутником планети і більш живучим зондом, який повинен пропрацювати на поверхні планети не менше місяця[3][4], а також комплексу «Венера-Глоб» з орбітального супутника і декількох спускових модулів[5][6].

Див. також
  • Історія дослідження Сонячної системи
  • Список перших посадок на небесні тіла
  • Картографія Венери

Примітки
  1. Панорами поверхні Венери, отримані радянськими спусковими апаратами і оброблені за допомогою сучасних методів Доном Мітчеллом, містяться тут
  2. Chronology of Venus Exploration // NASA
  3. РФ запустит зонд к Венере не раньше 2024 г, к Меркурию — после 2031 г // РИА
  4. Полет автоматической станции к Венере, который планирует «Роскосмос», может стать совместным проектом с NASA // 31 жовтня 2016
  5. Венера-Глоб // stp.cosmos.ru
  6. Что требуется, чтобы полететь на Венеру? | Новости науки. an-news.ru (рос.). 13 лютого 2018. Процитовано 24 травня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.