Крейсери типу «Блейк»

Конструкція типу «Блейк» була розроблена під керівництвом Вільяма Вайта, незабаром після того, як він зайняв посаду директора військово-морського будівництва. Для кораблів було заплановано поєднати місії з захисту торгівлі з можливістю брати участь у діях ескадр у разі потреби. Таким чином, вимоги до конструкції поєднували високу швидкість і великий радіус дії. На відміну від попереднього класу крейсерів, які класифікувалися як крейсери першого класу для Королівського флоту типу «Орландо», це були захищені крейсери, з броньованою палубою на всю довжину корабля, але без броньового пояса[1][2].

Система артилерійського озброєння було подібною до озброєння типу «Орландо»: дві 234 мм гармати та десять 152 мм гармат. Водночас гармати меншого калібру були нової скорострільної моделі.

Обидва кораблі були вже застарілі до початку Першої світової війни і використовувалися як плавбази. Водночас, «Бленхейм» більш активно залучався до служби, зокрема надаючи підтримку у складі Середземноморських експедиційних сил під час Дарданельської операції. Корабель також залучався до повертаючи тіл померлих високопосадовців до їх рідних країн після їх смерті за кордоном. Це були принц Генріх Баттенберг та колишні прем'єр-міністри Канади — Джон Томпсон та Чарльз Таппер.

У наведеній нижче таблиці наведені деталі та вартість придбання крейсерів типу «Блейк». Стандартна британська практика не виключала у відповідну суму вартість озброєння та припасів.