Кременчуцький краєзнавчий музей

Кременчу́цький краєзна́вчий музе́й — музей у Кременчуці. Відкрито 26 вересня 1975 року[1]. У музеї представлено природниче та історичне краєзнавство[2]. Палеонтологічна колекція музею є найбільшою в області[1].

Кременчуцький краєзнавчий музей
Тип музей
Країна  Україна
Розташування Кременчук
Адреса Полтавська обл., Кременчук, вул. Ігоря Сердюка 2
Засновано 1966 рік (відновлення після війни)
Відкрито 26 вересня 1975
Фонд близько 60 тисяч експонатів[1]
Відвідувачі близько 80 тисяч щороку[1]

Фонди музею налічують понад 60 тис. експонатів, є наукова бібліотека, де працюють студенти, учні, опрацьовують архівні матеріали фахівці. Бібліотечний фонд становить 7500 одиниць.

Кременчуцький краєзнавчий музей є методичним центром для відомчих музеїв на великих підприємствах міста.

Кожен рік музей приймає понад вісімдесят тисяч відвідувачів, серед яких — гості нашого міста з близького та далекого зарубіжжя.

Кожного місяця у виставкових залах музею експонуються виставки художників, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва. Традиційними стають виставки дитячих робіт та фотовиставки.

Значну увагу музей приділяє науково-освітній роботі. Щомісяця проводяться заходи, присвячені ювілеям та знаковим подіям у місті. Приходять до музею молодші школярі та дошкільнята на цікаві заняття з народознавства та уроки Школи музейної освіти. Старшокласників та студентів міста науковці відділу науково-освітньої роботи запрошують до Школи естетичного виховання на лекції з літератури та мистецтва, на зустрічі з місцевими художниками, поетами та видатними людьми міста.

Історія

Перший у місті музей було відкрито на вулиці Червоноармійській (зараз вул. Квартальна).[3] Початок збору експонатів для музею було покладено у 1919–1920 роках, коли з націоналізованих будинків і заміських садиб привозили до Кременчука картини, статуї, художній посуд, тканини та інше.[3] 1928 року частина зібраних експонатів розмістилася у будівлі педагогічного технікуму (колишня жіноча гімназія), де виникло Кременчуцьке краєзнавче товариство, що вивчало природу та історію краю.[4] Зусиллями краєзнавчого товариства і педагогів відкрився маленький музей. Під час повені 1931 року експонати зберігалися у підвалі учительського інституту і багато виявилися пошкодженими. 1934 року приймається рішення про відкриття музею в Кременчуці. 1936 року під музей відводиться одна з колишніх синагог (нині вулиця Квартальна, 5), побудована 1910 року. Ремонт будівлі, благоустрій території, оформлення експозиції завершилися до літа 1937 року.[3]

Музей як окрема структура працював недовгий час перед війною та був знищений у роки війни.

Відновлений був у колишньому будинку Володарського, а на той час 25-квартирному житловому будинку, 9 вересня 1966 року після прийняття Постанови Ради Міністрів УРСР про відновлення роботи історико-краєзнавчого музею в місті. Відкриття музею відбулося через 9 років — 26 вересня 1975 року.

Впродовж цього часу створювалася постійно діюча експозиція, яка на сьогодні презентована в дванадцяти залах музею, два з яких — виставкові. Експозиція висвітлює теми з природничого та історичного краєзнавства.

У 1991 році було створено постійно діючу виставку «Цього забувати не можна!» про в'язнів концтаборів та остарбайтерів — жителів Кременчука. Виставка й досі є найбільш інформаційною з цієї теми в Україні. У рік 60-річчя Перемоги у Німецько-радянській війні музей став переможцем обласного огляду-конкурсу серед музейних закладів Полтавщини.

18 травня 2010 року в музеї було проведено акцію «Ніч у музеї», присвячену Міжнародному дню музеїв[5].

Експозиція

У музеї знаходиться дванадцять залів, дві з яких — виставкові[1].

Природа

Природа Кременчуцького району розкрита в декількох темах, починаючи з геологічної історії краю і закінчуючи сучасною флорою і фауною. Тут можна побачити цікаву колекцію палеонтологічних зразків, серед яких є такі давні, як * моховатки

  • губки
  • молюски
  • брахіоподи
  • черв'яки
та ін.

Багата колекція скам'янілих акулячих зубів, серед яких — зуби гігантських кархародонів. Поміж зразків плейстоценової фауни є рідкісні — рештки печерної гієни. За обсягом експонатів палеонтологічна колекція Кременчуцького краєзнавчого музею є найбільшою в області. Експозицію флори та фауни району прикрашають діорами з чисельними опудалами птахів, звірів та риб, серед яких є червонокнижні види.

Співробітниками відділу природи зібрана чудова об'ємна колекція мінералів та гірських порід, частина якої демонструється в експозиції. До тематичних екскурсій в залах природи додаються відеофільми по Червоній книзі та по заповідним об'єктам краю.

Зал археології

Справжньою окрасою експозиції відділу історії є зал археології. Понад 1000 експонатів, серед яких є й унікальні, розповідають про давню історію краю. Повна археологічна колекція музею нараховує 6 тисяч предметів, що охоплюють практично весь часовий діапазон, починаючи з муст'єрської доби палеоліту і закінчуючи матеріалами розкопок пізньосередньовічної фортеці Кременчук.

У колекції широко представлені матеріали пізньопалеолітичних майстерень-стоянок із гирла Сули — маловідомої сторінки з історії України. Чимало цікавих знахідок зроблено і в межах безпосередньо Кременчука, наприклад, неолітичні знахідки дніпро-донецької культури, середньостогівської енеолітичної культури, в тому числі комплекс рогових мотик разом із кістками свійського коня, комплекс черняхівського посуду з дитячого поховання кінця IV — початку V ст.. Вагомою часткою археологічного доробку музею є колекція давньоруського посуду і свідчить про виникнення Кременчука близько ХІІ ст. — за доби Київської Русі.

Експозиція дореволюційного періоду

Оригінально оформлена експозиція відділу історії дореволюційного періоду. У вигляді стаціонарної виставки показано період розвитку Кременчука на межі XIX-ХХ століть.

У центрі зали — фрагмент старої вулиці з бруківкою, афішною тумбою та вуличним гасовим ліхтарем.

Привертає увагу інтер'єр вітальні з меблями класичного стилю, з кахельною грубкою та великою кількістю порцелянового посуду і столового срібла. Поряд з вітальнею ще один інтер'єр — кабінет господаря будинку з чудовим письмовим столом, друкарською машинкою, цінними книгами, фотографіями та годинником, зручними напівкріслами. Крізь вікно можна побачити собор Успіння Пресвятої Богородиці — головний православний храм міста.

Зал Другої Світової війни

Зал Другої Світової війни вражає великою діорамою «Визволення Кременчука від фашистських загарбників». Презентовано 32 альбоми, де зібрано матеріал про загиблих у роки війни кременчужан — своєрідна рукописна Книга Пам'яті. У дванадцяти відеофільмах зібрано весь краєзнавчий матеріал, присвячений тематиці війни. Він використовується при проведенні різних заходів, присвячених подіям цього часу, та під час тематичних екскурсій.

У 1991 році було створено постійно діючу виставку «Цього забувати неможна!» про в'язнів концтаборів та остарбайтерів — жителів Кременчука. Виставка й досі є найбільш інформаційною з цієї теми в Україні. У рік 60-річчя Перемоги у Німецько-радянській війні музей став переможцем обласного огляду-конкурсу серед музейних закладів Полтавщини.

Примітки
  1. Кременчуцький краєзнавчий музей
  2. Кременчуцький краєзнавчий музей. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2011.
  3. Квартальна (Тупа Піщана, Преображенська, Червоноармійська) Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Жіноча гімназія на Кагамлицькій. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 25 січня 2012.
  5. Ніч з привидом у кременчуцькому музеї

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.