Кременчуцький ґебіт

Кременчу́цький ґебі́т, окру́га Кременчу́к (нім. Kreisgebiet Krementschug) — адміністративна одиниця генеральної округи Київ райхскомісаріату Україна під час німецької окупації Української РСР протягом Німецько-радянської війни. Адміністративним центром округи був Кременчук.

Kreisgebiet Krementschug
Кременчуцький ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Київ
Центр Кременчук
Уряд
 - Ґебітскомісар Ротт[1][2]
Населення (1943)
 - Усього 226,978
Джерело: territorial.de

Історія

Ґебіт утворено 1 вересня 1942 року на території Полтавської області.[3] Формально існував до 1944 року.[4] Охоплював територію чотирьох тодішніх районів Полтавської області: Великокринківського, Глобинського, Градизького і Кременчуцького — та, відповідно, поділявся на чотири райони (нім. Rayons): Великі Кринки (Rayon Welikije Krinki), Глобине (Rayon Globino), Градизьк (Rayon Gradischsk) і Кременчук (Rayon Krementschug), [3] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з числа тих, що не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.

У Кременчуці виходила газета «Дніпрова хвиля» (листопад 1941 — 1943), редактором якої спочатку був Михайло Щепанський, а після 28 лютого 1942 — В. Тарасів. Останній у 1942 році також був редактором періодичного видання під назвою «Вечірній листок: Найновіші щоденні вісті». [5]

Див. також

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.