Кречевський Петро Антонович
Петро Анто́нович Крече́вський (біл. Пётр Антонавіч Крачэўскі або Пётра Крэчэўскі[1][2][3]; 7 серпня 1879, Кобринський повіт, Гродненської губернії, Литовського генерал-губернаторства, Російська імперія — 8 березня 1928, Прага, Чехословацька республіка) — білоруський історик і політичний діяч. Голова Ради БНР (1919—1928).
Кречевський Петро Антонович біл. Пётр Антонавіч Крачэўскі | |||
| |||
---|---|---|---|
Народження: |
7 серпня 1879 Dubnad, Гродненський повіт, Гродненська губернія, Литовське генерал-губернаторство, Російська імперія | ||
Смерть: |
8 березня 1928 (48 років) Прага, Чехословацька республіка | ||
Поховання: | |||
Країна: | Російська імперія і Білоруська Народна Республіка | ||
Освіта: | Віленська духовна семінарія | ||
Партія: | Білоруська соціалістична громада і Білоруська партія соціалістів-федералістів | ||
Життєпис
Народився неподалік від міста Кобрина в родині диякона сільської церкви. Навчався в православній духовній семінарії у Вільні, після закінчення якої у 1902 році вважав за краще кар'єрі священнослужителя професію викладача. Протягом декількох років, ще будучи семінаристом, він працював учителем, щоб погасити вартість його навчання.
Незабаром Кречевськй відмовився і від викладацької роботи, влаштувавшись в адміністрацію банку. На початку банківської кар'єри він часто потрапляв під пильну увагу поліції, провиною чому були його тісні зв'язки з різними політичними групами. Робота в банку дала Кречевському можливість встановити контакти з багатьма білорусами, які займали посади в структурах влади.
Під час Першої світової війни Кречевський був призваний до лав Російської армії. Досвід адміністративної роботи і бюрократичні пізнання забезпечили йому швидке просування по службі, а також можливість відвідувати військові частини, розташовані на території білоруських губерній, і заводити нові знайомства. Після Лютневої революції Кречевському вдалося зібрати кошти для створення організації білоруських солдатів.
Політична діяльність
На Всебілоруському з'їзді, де Кречевський представляв Асоціацію підприємців Борисова, він був обраний до Ради новоствореної Білоруської Народної Республіки.
У лютому 1918 року став членом першого білоруського уряду з функцією державного контролера. У квітні 1918 року зайняв пост міністра фінансів, а в травні — міністра торгівлі республіки. 11 жовтня 1918 року був обраний секретарем Ради Білоруської Народної Республіки. 13 грудня 1919 Кречевський змінив Язепа Льосіка на посаді голови Ради (фактично — президента) БНР.
У лютому 1920 року він був змушений емігрувати разом з Радою, представляючи інтереси білорусів в Ковно, Берліні і — з 1923 року — в Празі. У його безпосередні завдання входило встановлення контактів з представниками БНР в різних країнах, що Кречевський робив досить ефективно.
В еміграції
Діяльність Кречевского в Празі була різноманітна. Голова Ради БНР виступав ініціатором численних дипломатичних меморандумів, інформування країн Заходу про стан справ в радянській та польській частинах окупованій Білорусі. У вересні 1921 року Кречевським було організовано скликання білоруської конференції в Празі. Завдяки його старанням Рада БНР була визнана переважною більшістю білоруських політичних організацій світу.
Крім того, Кречевському вдалося домогтися права білоруських студентів на отримання стипендій від чехословацького уряду, а також створити Білоруський Архів у Празі і отримати фінансову підтримку для його змісту, взяти участь в декількох наукових конференціях і стати автором ряду статей по темі білоруської історії та культури. У 1926 році під редакцією Кречевського був виданий науково-політичний альманах «Іноземна Білорусь».
Очолював Раду БНР до самої смерті. Помер у 1928 році у Празі.
Автор праць
- Беларусь у мінулам і сучаснам (нарыс географічнага, гістарычнага і эканамічнага доследу) // Замежная Беларусь: зборнік гісторыі, культуры і эканомікі / Пад рэд. П. А. Крэчэўскага. Кн. 1. Прага: Выд-ва імяні Ф. Скарыны, 1926. C. 31-77.
- Гісторыя беларускай кнігі // Замежная Беларусь: зборнік гісторыі, культуры і эканомікі. С. 99-116.
- Мандаты Б. Н. Р. // Замежная Беларусь: зборнік гісторыі, культуры і эканомікі. C. 121—139.
- Скарына і незалежнасьць // Замежная Беларусь: зборнік гісторыі, культуры і эканомікі. С. 7-16.
- Рагнеда: Гіст. драма Х ст. у 4 актах з пралогам // Спадчына. 1993. № 3. С.16-30
Примітки
- Крэчэўскі Пётра[недоступне посилання з жовтня 2019] — Arche
- 13 сьнежня 1919 году Пётра Крэчэўскі стаў старшынём Рады БНР — Радыё Свабода
- Былыя старшыні Рады[недоступне посилання з липня 2019], афіцыйны сайт Рады БНР