Борисов (місто)

Борисов (біл. Бары́саў) — місто, центр Борисовського району Мінської області Білорусі. Населення — 143 051 мешканців (2018). Стародавнє місто, відоме вже у 12 столітті.

місто Борисов
біл. Барысаў
Q13030420? Прапор
Основні дані
54°14′ пн. ш. 28°30′ сх. д.
Країна  Білорусь
Область Мінська область
Район Борисовський район
Засновано 1102
Перша згадка 1102
Населення 143 051
Площа 45,97 км²
Транслітерація назви Barysaŭ
Поштовий індекс 222120
Телефонний код +375-177
Висота 169 ± 0 м м.н.р.м.
Водойма річки: Березина, Сха
Міста-побратими Біла Церква
Борисов
Борисов
Борисов (Мінська область)

 Борисов у Вікісховищі

Географія

У місті річка Сха впадає у річку Березину.

Історія

У білорусько-литовських літописах місто Борисов згадується під 1102 роком. «У 1102 році князь Борис Всеславіч ходив на ятвяг, і перемігши їх і повернувшись, поставил місто в своє ім'я…» Як свідчить білоруська і литовська історіографія, виник на місці злиття річок Схи і Березіни місто, назване ім'ям полоцького князя Бориса Всеславовича. Проте, перша згадка про місто в Лаврентьївському літописі відноситися лише до 1127 року, а в Іпатьївському до 1128, як фортеці Полоцького князівства. Перше поселення згоріло в результаті сильної пожежі, про що свідчать археологічні розкопки. Нове місто виникло південніше, там, де в Березіну впадає її притока Сха. На цьому місці в XII столітті була побудована дерев'яна фортеця.

Завдяки географічному положенню вже до середини XIII століття Борисов входить до числа відомих торговельно-ремісничих центрів. В кінці XIII століття Борисов увійшов до складу Великого Князівства Литовського. З 1569 року, після підписання Люблінської унії, Борисов аж до XVIII століття знаходився в межах польсько-білоруської держави — Речі Посполитої.

Численні війни неодноразово розоряли і спустошували Борисов. На початку XV століття міжусобна боротьба князів Ягайла, Сигізмунда (Жигимонта) Кейстутовича і Свидригайла майже повністю зруйнувала місто.

У 1555 р. Миколай Кшиштоф Радзивілл «Чорний» для зміцнення обороноздатності, за дорученням короля Сігізмунда ІІ Авґуста, наказав почати зводити дерев'яний замок у місті.[1]

1642 року за сприяння старости Адама Казановського було збудовано дерев'яний замок в місті.[2] Під час московсько-польської війни 16541667 років його кілька разів займали то московити, то поляки. Серйозно постраждав у роки Північної війни 17001721 років.

До складу Російської Імперії разом з Мінськом і білоруськими землями Борисов увійшов після другого розділу Речі Посполитої в 1793 року. Він став містом повіту, що багато зазнало від загарбників іноземців, битих, проте, саме тут, немов за традицією, ще з часів шведського короля Карла XII.

22 січня 1796 роки був затверджений герб міста (закон № 17435). У верхній частині щита — герб Мінський. У нижній — герб, даний Польським Королем Станіславом Августом: дві військові башти з воротами, між ними поставленими в срібному полі, а над ними видно Святий Апостол Петро, що стоїть на хмарі, який в правій руці тримає ключі від міста. Герб символізував стійкість, неприступність і відкриту дорогу для добросусідства і торгівлі.

Франко-російська війна 1812 року залишила глибокий слід в історії міста. 1812 року загарбникам так і не вдалося підпорядкувати собі місцеве населення, а Березинська переправа біля міста Борисов, за свідченням істориків, стала найпохмурішою сторінкою історії Наполеонівських воєн. «Богатства Москви не перейшли Березини: за них було заплачено втечею, соромом і життям», — писав генерал Олексій Петрович Єрмолов.

Пам'ятники в селі Студенка і на Брильовському полі розповідають про події майже 180-річної давності. У самому Борисові збереглися залишки артилерійської батареї російських військ, побудовані на правому березі Березини напередодні навали Наполеону. Батареї — перший історичний пам'ятник в Борисові, взятий в 1926 під охорону держави. У 1985 році тут встановлений пам'ятний знак. За 15 км. На північ від міста в селі Студенка була остаточно розгромлена наполеонівська армія. На честь цієї перемоги російської армії в 1967 році встановлений пам'ятник.

У листопаді 1917 року в Борисові встановлена Радянська влада. З 1918 місто окуповане німецькими, а в 19191920 роках — польськими військами. З 1924 року Борисов — центр району.

На початку липня 1941 в районі Борисова проходили запеклі бої між 1-ою Московською дивізією РСЧА і танковими частинами вермахту. У період з 2 липня 1941 по 1 липня 1944 німецькою окупаційною владою в місті було створено 6 таборів смерті, у яких загинули більше 33 тисяч людей. З 1 вересня 1941 до 3 липня 1944 місто перебувало у складі Білорутенії та мало статус одного з її окружних центрів.

У боях за визволення Борисова в 1944 відзначилися війська Третього білоруського фронту, 13 військових частин і з'єднань удостоєно почесного найменування «Борисовських». На землі Борисова 29 чоловік стали Героями Радянського Союзу. На прапорі міста — орден Вітчизняної воїни.

Після визволення від німецько-нацистських загарбників Борисов швидко розвивався і зростало його населення.

Населення

  • 1959 — 59,3 тис. мешканців
  • 1970 — 84 тис. мешканців
  • 1997 — 154,3 тис. мешканців
  • 2009 — 150,0 тис. мешканців.

Економіка

Сучасний Борисов — значний центр деревообробної промисловості: фанерно-сірниковий та деревообробний комбінати, фабрика піаніно, лісохімічний завод. Підприємства скляної (високоякісний посуд), металообробної та харчової (макаронна фабрика, м'ясокомбінат) промисловості.

Транспорт

Транспортний вузол, залізнична, автобусна (на автомагістралі Москва—Мінськ) станції, пристань на р. Березині.

Освіта

Медичне та педагогічне училища.

Міжнародна співпраця

Прапор країни Місто, регіон Країна Документ про співпрацю Дата підписання документу
Біла Церква (Київська область) Україна Договір «Про основні напрями співробітництва м. Борисова Мінської області Білорусі та м. Біла Церква Київської області України» 3 жовтня 1998 р.

Уродженці

Галерея

Примітки

  1. H.Lulewicz. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987.— Tom XXX/2, zeszyt 125.— S. 345. (пол.)
  2. Borysów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 334. (пол.).— S. 334. (пол.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.