Кривенький Іван Степанович
Кривенький Іван Степанович (псевдо «Захар»; 1919, с. Жизномир, ЗУНР — 19 грудня 1950, с. Білявинці) — учасник Національно-Визвольних змагань. Надрайоновий[1] (або районовий[2]) провідник Служби Безпеки ОУН.
| Іван Кривенький | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1919 с. Жизномир, ЗУНР |
| Помер |
1950 с. Білявинці, Бучацький район, Тернопільська область |
| Громадянство |
 ЗУНР (окупована) |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Партія | Організація українських націоналістів |
Життєпис
Народився в 1919 році в с. Жизномир Бучацького повіту ЗУНР (нині Бучацький район, Тернопільська область, Україна).
Під час навчання в школі став членом товариств «Луг», «Просвіта». Гарно співав, був дяком у церкві. Воював у лавах дивізії «Галичина». Під час одного з боїв у селі Русилів був важко поранений, лікувався криївці у знайомих. Бегерський Левко (псевдо «Дон») був його вірним побратимом, вони мали криївки в лісах поблизу сіл Малі Заліщики, Броварі, містечка Золотий Потік, також на подвір'ї дитсадка. У 1950 році він з товаришем, уродженцем Бариша, зробили криївку на горищі господаря Бойка в селі Білявинцях. Хтось видав повстанців, вони потрапили в оточення, розпочали бій. За одними даними, загинув у бою з підрозділом МДБ (за іншими — здійснив самогубство, не бажаючи потрапити до лап карателів). Тіла загиблих забрали до Бучача, де вони кілька діб лежали під стінами будинку НКВС, а потім бли вивезені в урочище на горі Федір.
Дружина — Ірина, донька Михайла, уродженка села Цвітова, активно допомагала чоловікові. Репресована совітами, пережила 2 арешти, тортурована. Після другого арешту в 1947 вивезена до Чортківської тюрми, засуджена до 10 років таборів. Після отримання права на поселення написала сестрі, щоб та надала притулок. Однак отримала відповідь, що повертатись не варто, а їх з Іваном донька Маруся (на момент арешту матері мала 6 років) померла. У 1957 році відправлена додому та одразу в Буданівську психлікарню, при цьому не знала. де перебуває, вважала, що в тюрмі. Випадково її побачив односельчанин, який сповістив сестру, що проживала в Трибухівцях, яка таки забрала до себе Ірину. Проживаючи в сестри, якийсь час вдова не знала. що Марусю вдочерила Стефа-Марія Саранчук — зв'язкова «Захара», донька скульптора з Броварів Степана Саранчука, яку після доносу помістили до дитбудинку в Теребовлі.
Примітки
- Олещук І. Кривенький Іван Степанович… — С. 315.
- Синенька О. За рідний край, за нарід свій… — С. 85.
Джерела
- Олещук І. Кривенький Іван Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 315. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Синенька О. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль : Воля, 2003. — С. 85—90. — ISBN 966-528-174-7.