Кривецький Михайло Єремійович
Михайло Єремійович Кривецький (нар. 12 жовтня 1869 — пом. після 27 серпня 1929) — український громадсько-політичний діяч, економіст за фахом. Один із провідних діячів УПСС.
| Михайло Кривецький | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Михайло Єремійович Кривецький |
| Народився | 12 жовтня 1869 |
| Помер |
не раніше 27 серпня 1929 або 1929[1] Кламар |
| Діяльність | економіст |
Життєпис
До Лютневої революції 1917 працював у міністерстві фінансів Російської імперії в Петрограді, потім переїхав до Києва. Після утворення Української Центральної Ради і уряду України був обраний радником генерального секретаря фінансів, потім директор департаменту Державної скарбниці. 1917–1919 — радник фінансових установ українських урядів.
18 грудня 1917 — директор Державного банку УНР. Підготував доповідь «Экономико-финансовые перспективы Украинской Республики и ближайшие экономические, финансовые и политические задачи Генерального секретариата: Краткие соображения М. И. Кривецкого» (належні обрахунки йому допоміг виконати професор економіки Новоросійського університету А. А. Вольський) — аналіз економічних показників розвитку українських земель за 1908—12 та йшлося про можливі перспективи подальшого поступу України як у складі майбутньої Всеросійської Федерації, так і в статусі незалежної держави. Кривецький дійшов висновку, що за умов, які склалися у сфері державних фінансів на кінець 1917, найкращим виходом для України є проголошення на її території самостійної соціалістичної держави, монополізація, націоналізація і соціалізація промисловості, цін, банків.
9 березня 1918 Рада міністрів УНР звільнила його з посади директора Державного банку УНР. Після цього він разом з М.Гаврилівим, І.Ганіцьким, А.Вольським, В.Ковалем, Х.Барановським, Ф.Королевим, К.Мацієвичем, П.Линниченком, І.Фещенко-Чопівським та В.Тимошенком зосередився на роботі в україно-німецько-австро-угорській комісії з підготовки проектів торговельних договорів між Українською Народною Республікою та Центральними державами.
За доби Української Держави відійшов від державних справ, однак саме в цей час почали реалізовуватися запропоновані ним 1917 практичні рекомендації щодо обмеження ввозу та заборони обігу окремих рубльових номіналів, штемпелювання рублів, а також підготовки до обміну всієї маси російських грошових знаків в Україні на українські. Після приходу до влади Директорії УНР і запровадження нових українських грошей в обігу з'явилася банкнота номіналом у 100 карбованців з його підписом (виготовлена на початку 1918).
У лютому-квітні 1919 — міністр фінансів УНР в кабінеті С. Остапенка. Однак він не прибув до Рівного, де діяли в той час державні установи УНР, і на початку квітня замість нього обов'язки міністра фінансів було доручено виконувати Б.Мартосу.
Після відступу військ УНР зі Жмеринки перебрався до Галичини, де став на бік Євгена Петрушевича та О. М. Андрієвського й був призначений керуючим міністерством фінансів (у Станіславі). У квітні 1920 під час реорганізації уряду в Кам'янці-Подільському А.Лівицький призначив його на посаду міністра. Після створення в травні нової Ради міністрів УНР з лівих партій, Кривецький емігрував до Австрії.
В еміграції мешкав у Австрії, у Відні та Франції. Помер у м. Клемарт (Франція).
Джерела та література
- М. Ф. Дмитрієнко. Кривецький Михайло Єремійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 322. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- П. П. Гай-Нижник. Кривецький Михайло Єремійович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- В.Сідак, Т.Осташко, Т.Вронська. Трагедія українського державника. — К: Темпора. — 2004. — 414 с.