Кривина Гауса
Для випадку двовимірної поверхні в тривимірному просторі кривиною Га́уса називається добуток головних кривин . Природним буде таке узагальнення кривини Гауса на випадок -вимірної гіперповерхні.
Означення кривини Гауса для гіперповерхні
Як відомо, кривина -вимірної гіперповерхні в точці повністю описується головними кривинами:
та відповідними головними напрямками, в яких напрямках кривина геодезичних дорівнює головним кривинам.
Розглянемо (з точністю до знаку) симетричні многочлени, складені з чисел :
Назвемо вищенаведені величини кривинами Гауса відповідного степеня. Загальна формула кривини Гауса степеня запишеться так:
Кривини Гауса є коефіцієнтами характеристичного многочлена для матриці тензора повної кривини гіперповерхні:
Тензорна формула для кривин Гауса
Формула (3) визначає кривини Гауса через власні числа тензора повної кривини гіперповерхні . Спробуємо виразити ці величини через компоненти самого тензора в будь-якій системі координат. Для обчислення визначника довільного тензора другого рангу ми маємо таку формулу з використанням тензора метричної матрьошки (дивіться статтю Одиничний антисиметричний тензор):
Підставимо в цю формулу , щоб обчислити лівий вираз формули (4), тоді маємо:
Розкриємо дужки у формулі (6). Оскільки тензор метричної матрьошки не змінюється при синхронній перестановці верхніх та нижніх індексів, то всі доданки при однаковому степені будуть однаковими (їхня кількість дорівнює біноміальному коефіцієнту ), і ми одержуємо:
Оскільки послідовні згортки тензора метричної матрьошки дорівнюють:
То з формули (7) і формули для біноміальних коефіцієнтів знаходимо таку формулу для характеристичного многочлена (поділивши обидві сторони рівняння (7) на ):
Порівнюючи формули (9) і (4), знаходимо таку формулу для кривин Гауса:
Вираження кривин Гауса парного степеня через тензор Рімана
Для скалярної кривини гіперповерхні ми мали таку формулу (дивіться статтю Гіперповерхня):
Щоб узагальнити цю формулу на вищі степені, спробуємо замінити добуток двох метричних тензорів у формулі (11) на тензор метричної матрьошки четвертого рангу (дивіться статтю Одиничний антисиметричний тензор):
Для подальших обчислень ми перейдемо в локальну декартову систему координат в одній з точок многовида , та орієнтуємо її вздовж головних напрямків гіперповерхні. В точці матриця метричного тензора буде одиничною:
а тому ми можемо чисельно не розрізняти коваріантні та відповідні контраваріантні компоненти тензорів (верхні та нижні індекси). Тензор Рімана в точці буде в деякому розумінні діагональним, а саме, його ненульові компоненти дорівнюють:
і дорівнюють нулю всі ті компоненти , де друга пара індексів не збігається з з точністю до перестановки в парі.
Ліва частина формули (12) є лінійною формою від тензора Рімана, а коефіцієнтами цієї форми служать компоненти тензора метричної матрьошки. Очевидним узагальненням є розгляд білінійної форми та форм вищих степенів від компонент тензора Рімана. Проведемо обчислення формули (12) ще раз і в такий спосіб, щоб ці обчислення можна було легко узагальнити. Маємо, враховуючи діагональність тензора Рімана:
Далі, два доданки в правій частині формули (15) однакові внаслідок антисиметрії за індексами всередині пари як тензора метричної матрьошки, так і тензора Рімана. Крім того, діагональна компонента метричної матрьошки дорівнює одиниці, оскільки (в наступній формулі додавання за однаковими індексах не проводиться, а індекси різні):
Враховуючи вищесказане і формулу (14), перетворюємо формулу (15) далі:
Тепер перейдемо до обчислення наступної квадратичної форми:
Коефіцієнтами цієї форми служать компоненти тензора метричної матрьошки восьмого рангу. Цей тензор має дві групи індексів, і є антисиметричним за перестановкою індексів всередині цих груп. Обчислюємо аналогічно до формули (15).
Перепозначимо індекси на для спрощення запису:
Всі чотири індекси мають бути попарно різними, оскільки компоненти тензора метричної матрьошки дорівнюють нулю при наявності двох однакових індексів в одній групі. В правій сумі формули (19a) стоять діагональні компоненти тензора метричної матрьошки, які дорівнюють одиниці (аналогічно формулі 16).
Множник 4! при переході до другої суми в формулі (19a) виник внаслідок того, що одному доданку в правій сумі, який характеризується фіксованим набором чотирьох різних чисел , відповідає 4! = 24 однакових за величиною доданки в лівій сумі, які характеризуються перестановками цих чотирьох чисел.
Формули (19), (19a), (19b) легко узагальнюються на форми вищих степенів. Таким чином одержуємо загальну формулу для знаходження кривин Гауса парного степеня :
Альтернативне виведення формули для кривин Гауса парного степеня
Скористаємося наступним вираженням тензора Рімана через тензор повної кривини (дивіться статтю Гіперповерхня):
і почнемо в формулі (10) групувати співмножники по два, наприклад починаючи з перших двох (тут ми вважаємо, що степінь кривини Гауса не менший 2 (), і для спрощення запису опустимо позначення ):
Останнє перетворення справедливе внаслідок антисиметрії тензора метричної матрьошки щодо індексів в верхній групі. Далі, в останньому виразі поміняємо місцями індекси :
Тепер додамо рівняння (22) і (23), при цьому врахувавши (21). Одержуємо, знову перепозначивши індекси:
Множник 2 в лівій частині рівняння (24) з'явився внаслідок групування двох множників . Очевидно, ми можемо подібним чином згрупувати попарно і решту співмножників, тоді в лівій частині ми одержимо множник , а в правій - вираз, в якому бере участь тільки тензор Рімана і тензор метричної матрьошки, тобто ми одержимо формулу (20).
Кривини Гауса непарного степеня
Кривини Гауса непарного степеня також пов'язані з тензором Рімана, але складнішими формулами аніж (20). До того ж з цих формул кривина Гауса виражається неоднозначно через тензор Рімана. Оскільки тут багато нюансів, доцільно буде присвятити окрему статтю кривинам Гауса непарного степеня.
Значення кривин Гауса
На початку ми дали означення кривини Гауса тільки для гіперповерхні (формули 2, 3). Але формула (20), як і формули для знаходження кривини Гауса непарного степеня, дають змогу поширити це поняття на довільні (абстрактні) многовиди. Таким чином ми можемо розглядати кривини Гауса як скалярні інваріанти тензора Рімана.
Внутрішня кривина многовида повністю описується тензором Рімана. Але сам по собі тензор - це складний об'єкт. Ми можемо поставити щодо кривини многовида три питання: яка (усереднена) величина цієї кривини, яка анізотропність, яка орієнтація цієї анізотропності. На перші два питання можна дати відповідь, проаналізувавши кривини Гауса, подібно до того як це робиться для лінійного оператора (тензора другого рангу) через коефіцієнти характеристичного многочлена.
Кривини Гауса, як скаляри, можна інтегрувати за об'ємом всього многовида (дивіться статтю Інтеграли Гауса). Виявляється, що інтеграл від є топологічним інваріантом -вимірного многовида (не змінюється при неперервній деформації многовида).
Джерела
- Погорелов А. И. Дифференциальная геометрия (6-е издание). М.: Наука, 1974.
- Рашевский П. К. Курс дифференциальной геометрии (3-е издание). М.-Л.: ГИТТЛ, 1950.