Кривокрасов Сергій Володимирович

Кривокрасов розпочав хокейну кар'єру у 17-річному в складі легендарного клубу ЦСКА (Москва), в сезоні 1991/92 років відзначився 10 голами. Також був одним з ключових гравців російської збірної, яка виграла молодіжний Чемпіонат світу 1992 року. Вражені його працездатністю та гольовим чуттям «Чикаго Блекгокс» запросили його під 12-им загальним номером до першого раунду Драфту НХЛ 1992 року.

Кривокрасов одразу ж підписав контракт з «Чикаго» й був відданий в оренду до «Індіанаполіс Айс», фарм-клубу чиказців в ІХЛ, на сезон 1992/93 років, де він, будучи новачком, відзначився 36 голами та набрав 69 очок за системою гол+пас, після цього повернувся до «Чикаго», де зіграв 4 поєдинки. У сезоні 1993/94 років продовжував, в основному, виступати в «Індіанаполісі», й хоча його результативність, у порівнянні з минулим сезоном значно впала, тим не менше Сергій зіграв 9 матчів у футболці «Чикаго» та відзначився дебютним голом у НХЛ.

Під час Локауту в НХЛ сезону 1994/95 років продовжував виступати в «Індіанаполісі», але після завершення бойкоту в січні був одразу ж повернений до «Чикаго» й протягом решти сезону отримував регулярну ігрову практику. Дебютний сезон у НХЛ став одним з найкращим у його кар'єрі, в ньому він відзначився 12 голами та 7 асистами й набрав 19 очок у 41 матчі. 12 голів вивели Сергія на 6-те місце серед гравців «Гокс» та на 8-ме місце серед усіх новачків НХЛ.

Проте, після дебютного сезону, решта частини кар'єри Кривокрасова в Чикаго була неоднозначною. Він був відданий в короткотермінову оренду до «Індіанаполіса» після провальної другої частини сезону в «Чикаго», за підсумками якого він відзначився лише 6 голами в 46 матчах. Однак Сергій відзначився найважливішим голом за період своїх виступів у НХЛ, допомігши відсвяткувати перемогу в овертаймі 4-ї гри другого раунду серії плей-оф проти «Колорадо Аваланч». У сезоні 1996/97 років справи у гравця пішли краще, він відзначився 13 голами та 24 набраними очками, але навіть ці показники були слабшими, ніж його перспективний дебютний сезон. Влітку 1998 року, після 10 голів у сезоні 1997/98 років, він був проданий до «Нашвілл Предаторс».

У своєму першому сезоні в складі «Нашвілл Предаторс» Кривокрасов отримав більше ігрової практики, внаслідок чого зумів провести найкращий сезон у своїй кар'єрі. З 25 голами йому практично вдалося здійснити дабл, завдяки чому він отримав виклик на участь у 49 матчі Усіх зірок НХЛ (1999 рік). У цьому сезоні він також мав можливість представляти Росію на Зимових Олімпійських іграх 1998 року, де він допоміг своїй збірній завоювати срібну медаль.

Утім його успіх у «Нашвіллі» тривав не дуже довго. У сезоні 1999/00 років його нестабільні виступи знову нагадали про себе, тому Сергій втратив своє місце попереду в стартовому складі, в якому його замінив Патрік Челльберг. Зігравши 63 матчі, в яких відзначився всього 9 голами та 26 набраними очками, він був проданий у «Калгарі Флеймс» в обмін на Кайла Халсе під час дедлайну трансферного вікна НХЛ. У «Калгарі» Сергій стартував прекрасно й у стартових 12 матчах відзначився 1 голом та 10 набраними очками, а за підсумком цього ж року відзначився 10 голами та 27 асистами (рекорд кар'єри) та 37 набраними очками. Тим не менш, Калгарі вирішив виставити його в Розширений драфт НХЛ 2000 року, де він був викуплений «Міннесота Вайлд».

Керівництво «Міннесоти» сподівалося, що Кривокрасов зможе повторити свою продуктивну роботу, яку він демонстрував у складі «Хижаків» протягом двох років до початку свого останнього сезону в цій команді, але Сергій так і не зміг вписатися в систему захисної ланки, яку будував головний тренер Жак Лемер. Він завершив сезон 2000/01 років з лише 7 голами та 22 набраними очками в 54 матчах, найгірший показник у кар'єрі Сергія з 1996 року. У сезоні 2001/02 років зіграв 9 матчів, після чого був проданий до «Майті Дакс оф Анагайм» напередодні 7-го драфт-туру. В «Анагаймі» йому також не щастило, у 17 матчах Кривокрасов відзначився усього 1 голом, перш ніж вперше за останні 6 років його відрахували з команди.

Після невдалої кар'єри в НХЛ Кривокрасов повернувся в сезоні 2002/03 років до Росії, підписавши контракт з клубом «Амур» (Хабаровськ). Він провів вдалий сезон, зігравши в 51 матчі, в яких відзначився 16 голами та 18 асистами. Наприкінці сезону 2003/04 років перейшов до «Авангарду» (Омськ), одного з найсильніших клубів Першості Російської Хокейної ліги, і допоміг команді у 2004 році здобути чемпіонство. Проте не обійшлося й без скандалів, так він був центральною фігурою в Кривокрасовському інциденті в півфіналі, під час якого замінив свою ключку на аналогічний предмет забороненого типу перед завершенням поєдинку.

У період з 2004 по 2008 роки Кривокрасов кочував по різних клубах Російської ліги (протягом цього періоду змінив їх аж 5 разів), зокрема у сезоні 2005/06 років знову захищав кольори московського ЦСКА. Після двох сезонів, проведених у «Металурзі» (Новокузнецьк), у 2008 році завершив кар'єру гравця. Після цього деякий час проживав у Денвері.

Загалом провів 471 матч у НХЛ, включаючи 21 гру плей-оф Кубка Стенлі. У Російському чемпіонаті зіграв 375 матчів, в яких відзначився 93 голами та 82 асистами, набравши 175 очок.

Виступав за збірну Росії.

У сезоні 2009/10 років був помічником головного тренера ангарського «Єрмака», з серпня по грудень 2010 року був головним тренером «Єрмака».

Дружина Наталія, діти Вікторія і Микита.

• Кривокрасов Сергій Володимирович на офіційному сайті НХЛ (англ.)
• Кривокрасов Сергій Володимирович на сайті The Internet Hockey Database (англ.)
• Кривокрасов Сергій Володимирович на сайті Eurohockey.com (англ.)