Крижанівський Петро Євсійович
Крижанівський Петро Євсійович (9 січня 1892, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — після 1945, ?) — підполковник Дієвої Армії УНР.
| Крижанівський Петро Євсійович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Крижанівський Петро Євсійович |
| Народження |
9 січня 1892 Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Смерть | не раніше 1945 |
| Країна |
 УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Звання |
 Капітан Підполковник |
| Війни / битви |
Перша Світова війна Українсько-радянська війна Друга Світова війна |
| Нагороди |
 Хрест Симона Петлюри |
Біографія
Народився у Балтському повіті Подільської губернії.
Закінчив Гомельську класичну гімназію, Павлівське військове училище (у 1913 році). Служив підпоручиком у 3-му Фінляндському стрілецькому полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. У 1916—1917 роках — командир 26-ї окремої самокатної сотні та 5-го самокатного батальйону. Під час війни був поранений та двічі контужений. Останнє звання у російській армії — капітан.
З 18 грудня 1917 року — командир Української самокатної сотні військ Центральної Ради. У 1918—1919 роках працював журналістом у газетах «Відродження», «Українська Ставка», «Український Козак». З 6 червня 1919 року — начальник прес-квартири штабу Дієвої Армії УНР, начальник штабу коменданта тилу Дієвої Армії УНР. З 21 квітня 1920 року — начальник дислокаційного відділу Головного управління Генерального штабу УНР. У подальшому — начальник закордонного відділу головного управління Генерального штабу УНР.
З 1923 року жив в еміграції у Варшаві.
У червні 1943 року очолював у Варшаві комісію з набору добровольців до Стрілецької дивізії СС «Галичина». Восени 1943 року виступив з ініціативою створення у складі німецької армії т. зв. Українського визвольного війська (УВВ).
З 1945 року перебував в еміграції у Західній Німеччині.
Подальша доля невідома.
Література
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. — К. : Темпора, 2011. — 355 с. — ISBN 978-617-569-041-3.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923