Кристинопольський Апостол

Кристинопольский Апостол (в деяких джерелах Христинопольський Апостол[1]) входить до Золотого фонду української культури і духовності. Пам'ятка української мови[2][3][4].

Це - найдавніший повний послідовний Апостол, що зберігся в давньослов'янській літературній традиції. Ймовірно, був створений в західній частині Київської Русі, в Галичині. «Апостол» зберігався в XIX ст. в м. Кристинопіль, нині м. Червоноград. Він містить Діяння апостолів, Вселенські послання і Послання апостола Павла. Рукопис датується XII століттям, написаний на пергаменті каліграфічним уставом. Загальний обсяг - 299 аркушів (598 сторінок), з них 8 аркушів зберігаються в Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського у Києві, а основна частина рукопису зберігається у Львівському історичному музеї ще з 1948 року.

Час і обставини завдали Кристинопольському Апостолові значних ушкоджень: частина аркушів обірвана, має дірки, деякі - некваліфіковано зшиті, розірвані.

Пам'ятка була відреставрована протягом жовтня 2007 - березня 2008 на кошти США. Завдяки виділеному гранту (30 тис. доларів США), фахівцям вдалося зробити паперову копію «Апостола», факсиміле, а також електронний варіант.

Видання
Кристинопільський апостол на виставці "Велике і Величне". Київ, 2013 рік

Видав Кристинопільський Апостол 1896 у Відні О. Калужняцький, а київський уривок — С. Маслов у «Известиях Отделения русского языка и словесности Рос. АН», вип. 15 (1910)[5]. Мову вивчав О. Колесса (Наук. зб. Українського Вільного Університету в Празі, т. І).

Консерваційно-реставраційні роботи
Фрагмент з Кристинопольського Апостола до і після реставрації

Базувались на висновках провідних спеціалістів України (науково-реставраційного відділу Національного музею історії України, Національного науково-дослідного центру України, реставраторів Львівського історичного музею) щодо стану збереження пергаменту. Після розшивання манускрипту здійснено очистку листів від поверхневих забруднень, розпрямлення аркушів у зволожуваній камері, їх пресування під відповідним тиском. Усі втрати оригіналу доповнено спеціально підібраним пергаментом, який за фактурою, кольором і товщиною точно повторює оригінал. При реставрації не застосовувалися хімічні розчини, які могли б зашкодити структурі пергаменту.

Для подальшого зберігання манускрипту буде виготовлено спеціальний герметичний бокс, наповнений інертним газом для підтримки постійної температури.

Створення електронної копії пам'ятки

До проведення реставраційно-консерваційних робіт було зафіксовано первинний вигляд Апостола. Ця робота ускладнювалася тим, що пергаментні листи у первісному стані були покручені і зшиті. Окремо здійснювалась фотофіксація найбільш уражених сторінок Апостола.

Вже після закінчення консерваційно-реставраційних робіт і вирівнювання сторінок були виконанні електронні копії 582 сторінок манускрипту (формат файлів - .tiff; роздільна здатність - 600 dpi; глибина кольору - 48 bit).

Створення паперової версії

Паперову версію Кристинопольського Апостола було виконано на основі електронних файлів відреставрованих сторінок. Фактично підготовлено факсимільну копію пам'ятки.

Підготовлено одну із версій елекронної копії пам'ятки, де текст рукопису розшифрований і поділений на слова - що значно полегшує науковцям його вивчення. Підготовлена паперова версія цієї роботи. Здійснено переклад частини основного тексту Кристинопольського Апостолу (одне з послань Павла) сучасною українською мовою.

Джерела

Примітки
  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  2. В. В. Німчук. Пам'ятки української мови / Українська мова. Енциклопедія. — на сайті «Ізборник».
  3. З Городиського [Христинопільського] Апостола / Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIIІ стол.). – Прага, "Сіяч", 1932. – С. 107–110.
  4. Городиський Апостол / Українська Радянська Енциклопедія.
  5. Маслов С. И. Отрывок Христинопольского апостола, принадлежащий библиотеке Университета св. Владимира // ИОРЯС, вип. 15. кн. 4. — СПб., 1910. — С. 229—269. (рос. дореф.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.