Кролевецька фабрика «Художнє ткацтво»

Кролевецька фабрика «Художнє ткацтво» — відкрите акціонерне товариство, провідний виробник художніх декоративно-тканих штучних виробів та тканин.

Кролевецька фабрика «Художнє ткацтво»
Тип бізнес
Галузь легка промисловість
Спеціалізація ткацтво
Засновано 1922
Штаб-квартира Україна, Сумська область, м. Кролевець

Профіль підприємства

Профіль підприємства — виробництво художніх декоративно-тканих штучних виробів та тканин. Це: рушники, покривала, доріжки, портьєри, тканини інтер'єрного призначення, панно, накидки на меблі, плахтові тканини, наволочки, купонні тканини для вбрання, диванні наволочки, серветки, постільна білизна, махрові вироби, скатертини. Славнозвісні рушники побували на багатьох міжнародних ярмарках — виставках, зокрема, у Загребі, Монреалі, Торонто, Осакі, Лейпцигу, Брюсселі, Сіднеї. Найкращі зразки виробів експонуються і зберігаються в Сумському обласному художньому музеї, Київському державному музеї Українського народного декоративного мистецтва, Львівському музеї етнографії та художнього промислу. На фабриці є кімната-музей, в якій зберігаються вироби майстрів далекого минулого.

Історія

Ткацький верстат, експонат музею

Історія фабрики бере свій початок з 1922 року, коли ткачі-надомники об'єдналися в артіль декоративно-художнього мистецтва «Відродження». З 1960 року артіль стала іменуватися «Фабрика художнього ткацтва».

Найбільшого розквіту досягла фабрика, коли очолював її А. Е. Брагинський. У 70-х роках Кролевець був одним з провідних центрів візерункового ткацтва в Україні. Продукція експонувалася до 50 країн світу! Саме тоді указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 лютого 1976 року Кролевецька фабрика художнього ткацтва була нагороджена орденом «Знак Пошани».

У 1987 році колектив фабрики освоїв випуск нової продукції — махрових виробів. Махрові рушники різних розмірів, серветки, простирадла користувалися неабияким попитом.

З 90-х років минулого століття для фабрики, продукція якої була знана в багатьох країнах світу, настали нелегкі часи. Втративши збут у складних умовах ринку, який тільки зароджувався, кролевецька фабрика художнього ткацтва повільно зупиняла свою роботу. Почався спад виробництва, скорочення асортименту, скоротилась і кількість працюючих.

У 1996 році фабрика працювала лише три місяці. На той час підприємство мало 100 тис. боргів, трирічну заборгованість по зарплаті, значні борги перед бюджетом та Пенсійним фондом. У 1997 році завдяки ентузіазму та ініціативності керівництва та провідних фахівців підприємства було освоєно випуск нової продукції — квітчастих рушників та простирадл, поступово зростали обсяги виробництва.

Але на роботі фабрики істотно позначилась постанова Кабінету Міністрів України «Про приватизацію державних підприємств», у лютому 2001 року почався процес приватизації. Підприємство знову зазнало збитків. З 2001 року фабрика мала назву — відкрите акціонерне товариство «Кролевецька фабрика „Художнє ткацтво“».

У 2002 році фабрика перебувала у стадії приватизації та реконструкції. У жорстких умовах ринкових відносин адміністрації підприємства довелось піти на значне скорочення штату підприємства. З 2007 року збанкрутіла ткацька фабрика стояла пусткою.

Щоб не втратити вікові надбання кролевецьких майстрів, та на виконання інвестиційного проекту «Відродження Кролевецького рушника — оберега національної культури» у 2008 році Кролевецькою районною радою на місці фабрики було створено комунальне підприємство «Кролевецьке художнє ткацтво».

Сьогодення

Зараз на комунальному підприємстві кількість працюючих виробничого цеху не набере й десяти осіб. Удома ж працюють лише декілька майстринь. В збереженні народного ткацького промислу кролевецьких рушників полягає зараз соціальна місія комунального підприємства «Кролевецьке художнє ткацтво».

Сьогодні кролевецькі рушники надзвичайно популярні, їх замовляють міністерства й банки, фірми й підприємства як сувеніри для зустрічей на різних рівнях, їх дарують міністрам і бізнесменам, коханим і близьким людям, як в Україні так і далеко за її межами.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.