Осака

О́сака (яп. 大阪市, おおさかし, МФА: [oːsaka ɕi̥]?) — місто в Японії, в префектурі Осака. Входить до списку міст державного значення Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі прихрамового містечка 15 століття біля монастиря Хонґан. Протягом 17 — 19 століття було найбільшим купецьким містом країни, через що називалося «кухнею Піднебесної». Отримало статус міста 1889 року. Площа становить 222,47 км². Станом на 1 липня 2012 року населення складало 2 676 042 осіб, густота населення — 12 030 осіб/км². Основою економіки є промисловість, перевезення, комерція, туризм. В місті розташовані Осацький замок, буддистський монастир Шітенно, міський акванаріум, музей історії Осаки, тощо. Осака є найбільшим населеним пунктом регіону Кінкі, провідним промислово-комерційним центром Японії та світу. Місто є серцевиною міської агломерації Осака-Кобе-Кіото.

Осака
Прапор

34°41′37″ пн. ш. 135°30′07″ сх. д.

Регіон Кінкі
Префектура Осака
Код 27100-4
Площа 222,47 км²[1]
(є невизначені кордони)
Населення 2 676 042 осіб
(Станом на 1 липня 2012)
Густота 12 030 осіб/км²
Зв'язок Офіційна сторінка
• проєкт

Географія
Осацька затока й річка Йодо з космосу.
Центр Осаки, Умеда.

Осака розташована в західній частині префектури Осака, у центрі острова Хоншю. Місто має вихід до Внутрішнього Японського моря. Рельєф Осаки рівнинний. Найвища точка — гора Нова Цурумі в районі Цурумі, висотою &&&&&&&&&&&&&037.050000037,5 м[2]. Найничжа точка — місцевість Яматода в районі Ніші-Йодоґава, розташована -&&&&&&&&&&&&&&02.02100002,21 над рівнем моря[2]. Площа міста становить &&&&&&&&&&&&0222.0470000222,47 км².

Осака розкинулася на двох плато та алювіальній рівнині. Плато лежать східніше центру міста. Найбільше з них — Уемачі, плато раннього плейстоцену, довжиною 12 км. Воно простягається з півночі на південь, від району Осацького замку до святилища Сумійоші. Друге менше плато Абіко сформувалося у пізньому плейстоцені. Воно має довжину 8 км і тягнеться зі сходу на південь, від кургану Кацуяма до річки Ямато[3].

Осацька алювіальна рівнина утворилася внаслідок нагромадження осадів в дельті річок Йодо та Ямато, що впадають до Осацької затоки Внутрішнього Японського моря. Ця рівнина займає більшу частину міста. Річка Йодо є головною водною артерією Осаки і тече в північній частині. У гирлі вона розділяється на декілька рукавів, що утворюють дельту, — річки Кандзакі, Темма, Нея, Доджіма, Тоса-Хорікава, Аджі, Шірінаші, Кідзу. У ранньому новому часі містяни сполучили ці рукави численними каналами, так що Осаку називали «Водяною столицею». Річки сприяли розвитку міської торгівлі і транспорту, але неодноразово ставали причиною повеней. Вони припинилися після спорудження 1909 року дренажного каналу — річки Нова Йодо. Друга найбільша річка міста — Ямато тече на півдні Осаки й виконує роль її південного кордону. Історично річка Ямато зливалася разом із Йодо на півночі міста, проте 1704 року її русло змінили на сучасне для профілактики повеней. Ґрунт дельти річок Йодо і Ямато складається з слабкого піску і м'якої глини. До нового часу в місті були часті обвали ґрунту через риття колодязів та добуття підземних вод[3].

Клімат

Осака належить до кліматичної зони Внутрішнього Японського моря. Клімат у місті вологий субтропічний. Середня річна температура в Осаці за 1981–2010 роки становила + 16,9 °C[4]. Літо, зазвичай, спекотне, а зима — відносно тепла. Сніг випадає дуже рідко. Середній річний атмосферний тиск становив &&&&&&&&&&&01005.02000001005,2 hPa[4]. Кількість опадів незначна — &&&&&&&&&&&01279.&&&&001279,0 мм за 1981–2010 роки[4]. Найбільш дощовою порою року літо і початок осені. У місті дує переважно західний або північно-східний вітер. Його середня річна швидкість — &&&&&&&&&&&&&&02.06000002,6 м/с[4]. Вітер часто приносить до Осаки дим з набережного промислового району та північного промислового району Йодоґава, що спричиняє забруднення повітря і смог[3].

Клімат Осаки (1981—2010)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 19,0 23,7 24,2 30,7 32,7 36,1 38,0 39,1 36,2 32,9 27,2 23,6 39,1
Середній максимум, °C 9,5 10,2 13,7 19,9 24,5 27,8 31,6 33,4 29,3 23,3 17,6 12,3 21,1
Середня температура, °C 6,0 6,3 9,4 15,1 19,7 23,5 27,4 28,8 25,0 19,0 13,6 8,6 16,9
Середній мінімум, °C 2,8 2,9 5,6 10,7 15,6 20,0 24,3 25,4 21,7 15,5 9,9 5,1 13,3
Абсолютний мінімум, °C −7,5 −6,5 −5,2 −2,6 3,5 8,9 14,8 13,6 10,4 3,0 −2,2 −4,5 −7,5
Норма опадів, мм 45.4 61.7 104.2 103.8 145.5 184.5 157.0 90.9 160.7 112.3 69.3 43.8 1279
Годин сонячного сяйва 142,6 135,4 159,5 188,6 194,3 156,2 182,1 216,9 156,7 163,9 148,5 151,6 1996,4
Днів з опадами 6,6 7,2 11,3 10,0 11,0 12,2 11,1 7,6 10,3 8,7 7,2 6,5 109,8
Днів зі снігом 5,0 6,3 2,3 0 0 0 0 0 0 0 0 1,9 15,5
Вологість повітря, % 61 60 59 59 62 68 70 66 67 65 64 62 64
Джерело: Метеорологічне управління Японії[4], Weather Atlas[5]

Історія
Місце розташування палацу Наніва.
Головна башта Осацького замку (реставрація).

Сучасна місцевість у якій знаходиться місто Осака здавна називалася «Наніва» (難波, 浪華, 浪花). Ця назва збереглася у іменах центральних районів міста — Наніва і Намба. За правління імператора Котоку (596–654) у Наніві знаходився імператорський палац, а саме місце було столицею Японії. Воно розташовувалося на перетині важливих торгових шляхів: морського по Внутрішньому японському морю до західних земель країни та материка, і суходольного, який вів до земель регіону Канто через сучасне Кіото.

Згідно з першими японськими історичними хроніками «Кодзікі» і «Ніхон Сьокі», саме у районі сучасної Осаки, у 663 році до Р. Х. біля дельти річки Йодо, висадилися перші яматоські завойовники, які зламали опір тубільних племен і заснували у сусідній провінції державу Ямато — перше японське державне утворення. Через тисячоліття, у 638 році, імператор Темму заснував у місцевості Наніва місто. У 7—8 століттях воно ставало резиденцією кількох імператорів, а відповідно — столицею країни. На початку 8 століття центр держави було перенесено до міста Нара, однак Наніва залишалася найбільшим комерційним містом і міжнародним портом Японії. Проте у середньовіччі розвиток міста майже припинився, що спричинило його занепад на початку 15 століття.

У 1496 році у районі сучасної Осаки, на руїнах стародавніх імператорських палаців, було збудовано монастир Ісіяма Хонґандзі, який став центром секти Дзьодо сінсю. Навколо монастиря виникло величезне місто, яке відтоді отримало назву назву «Малий узвіз» — Осака (小坂), яка згодом перетвориться у сучасну назву «Великий узвіз» — Оосака (大坂, 大阪). У 1580 році монастир і місто, були зруйновані війною між буддистськими сектантами і Одою Нобунаґою, однак за чотири роки на їх місці постав новий замок і місто, яке звів наступник Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі.

У 17—19 століттях Осака була головним торговельним центром країни. На противагу іншим містам Японія, у яких мешкали переважно самураї і міщани, в Осаці проживали переважно купці. Місто перетворилося на «всеяпонський банк», кредиторами якого були майже всі сьоґуни країни і володарі провінцій. Торгівля сприяла розквіту мистецтва, зокрема гравюр укійо-е та театру для простолюдинів кабукі та бунраку.

У 19—20 столітті Осака була важливим індустріально-військовим центром, за що постраждала від американських бомбардувань під час другої світової війни.

Осака отримала статус міста 1 квітня 1889 року[6]. Імператор Мейджі надав їй своїм рескриптом статус міста державного значення 1 жовтня 1911 року[6]. У повоєнній Японії цей статус було затверджено урядовим указом 1 вересня 1956 року[6].

Економіка








Підприємства Осаки (2009[7])

   Торгівля  (27.1%)
   Готелі, ресторани  (15.1%)
   Заводи, фабрики  (10.8%)
   Нерухомість, лихварі  (9.1%)
   Сервіс, інше  (37.8%)
   Інше (0.1%)
«Людина Ґліко» — один з символів сучасної Осаки

Прибутки міста Осака за 2009 рік склали &&&&&&&020848700.&&&&0020 848 700 млн єн, а витрати — &&&&&&&020841100.&&&&0020 841 100 млн єн[2]. Загальний прибуток усіх мешканців міста склав &&&&&&&&&0800400.&&&&00800 400 млн єн[2].

Первинний сектор

Станом на 1 грудня 2010 року в Осаці існувало 468 сільських господарств[2]. Площа орних земель становила &&&&&&&&&&&08227.&&&&008227 га[2]. Станом на 2008 рік в місті працювало 67 підприємств, що займалися виловом і переробкою морських продуктів[2].

Вторинний сектор

Станом на 2009 рік в Осаці було зареєстровано &&&&&&&&&0209636.&&&&00209 636 підприємств, на яких було зайнято &&&&&&&&02454646.&&&&002 454 646 осіб[2]. У 2010 році в місті нараховувалося &&&&&&&&&&&06873.&&&&006873 промислових підприємств та заводів, де працювало &&&&&&&&&0128897.&&&&00128 897. Прибуток цих підприємств вторинного сектора становив близько &&&&&&&&03566885.&&&&003 566 885 млн єн[2].

Третинний сектор

Станом на 1 червня 2007 року в Осаці працювало &&&&&&&&&&021675.&&&&0021 675 підприємств гуртової торгівлі, де було зайнято &&&&&&&&&0283346.&&&&00283 346 осіб[2]. Ці підприємства продали за рік товарів на суму &&&&&&&042752623.&&&&0042 752 623 млн єн[2]. Кількість підприємств, що працювали у сфері роздрібної торгівлі, становила &&&&&&&&&&031521.&&&&0031 521. У них було задіяно &&&&&&&&&0197855.&&&&00197 855. Сума річних продажів цих підприємств становила &&&&&&&&04547883.&&&&004 547 883 млн єн[2]. 　　　　　

Населення

Станом на 1 жовтня 2011 року населення становило &&&&&&&&02670579.&&&&002 670 579 осіб, густота населення — &&&&&&&&&&011976.&&&&0011 976 осіб/км²[2]. Кількість господарств — &&&&&&&&01329516.&&&&001 329 516.

Освіта

Кількість освітніх закладів на 1 травня 2011 року[2].

  • Дитсадки: 204
  • Початкові школи: 306
  • Молодші середні школи: 154
  • Старші середні школи: 94
  • Спецшколи: 13
  • Коледжі: 8
  • Університети: 11

Охорона здоров'я

Кількість оздоровчих закладів на 1 жовтня 2009 року[2].

  • Лікарні: 189
  • Медпункти, клініки, стоматологічні кабінети, тощо: 5562
  • Кількість лікарів: &&&&&&&&&&012124.&&&&0012 124 осіб (включно з тими, хто працює на пів-ставки)
  • Кількість місць у лікарнях: &&&&&&&&&&034323.&&&&0034 323

Транспорт

Культура
Монастир Шітенно
Святилище Сумійоші
Осацький історичний музей

Історичні пам'ятки
  • Осацький замок
  • Резервація Каваґучі
  • Школа Текі
  • Руїни палацу Наніва
  • Волость Хірано
  • Замок Хорі

Монастирі
  • Монастир Шітенно
  • Павільйон Шьоман
  • Монастир Дайненбуцу
  • Монастир Абіко-Каннон
  • Монастир Ішшін
  • Монастир Тайю
  • Монастир Ходзен

Музеї
  • Осацький історичний музей
  • Осацький музей мистецтв
  • Національний музей міжнародного мистецтва
  • Музей Ітокі
  • Музей Едзакі Ґліко
  • Осацький науково-технологічний музей
  • Осацький музей побуту
  • Осацький міжнародний центр миру
  • Осацький музей каналізації
  • Осацький науковий музей
  • Осацький міський музей історії природи
  • Музей головної башти Осацького замку
  • Музей сучасного транспорту
  • Дитячий музей науки
  • Музей монетного двору
  • Осацький музей східної кераміки
  • Музей японських ремесел

Святилища
  • Святилище Сумійоші
  • Осацьке святилище Темман
  • Святилище Імамія-Ебісу
  • Святилище Цунашікітен
  • Святилище Кумата

Церкви
  • Осацький собор святої Марії (католицька)
  • Осацька церква ОЦХЯ (протестантська)
  • Нанівська церква ОЦХЯ (протестантська)

Інше
  • Зоопарк Тенноджі
  • Осацький акванаріум
  • Осацький ботанічний сад

Персоналії

Міста-побратими

Міста з якими укладено угоди про дружбу та співпрацю:

Осака також має ряд декілька портів-побратимів та низку міст бізнесових партнерів.

Див. також

Музика

Примітки
  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. Адміністрація міста Осака (2012). Опис міста Осака (японською). Офіційна сторінка міста Осака. Архів оригіналу за 12 лютого 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
  3. Інокі К. Осака // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Шьоґакукан, 1994–1997.
  4. Метеорологічне управління Японії (2011). Метеорологічні дані міста Осака (японською). Офіційна сторінка Метеорологічного управління Японії. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 30 вересня 2012.
  5. d.o.o, Yu Media Group. Osaka, Japan - Detailed climate information and monthly weather forecast. Weather Atlas (англыйською). Процитовано 9 липня 2019.
  6. Хіґашіде М. Історія міст префектури Осака. Адміністративний поділ Японії. (японською). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 20 вересня 2012.
  7. Адміністрація міста Осака (2012). Звіт по підприємствах міста Осака (японською). Офіційна сторінка міста Осака. Процитовано 30 вересня 2012.[недоступне посилання з липня 2019]
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела та література

Осака // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осака

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.