Кромміон

Кромміон (дав.-гр. Κρομμυων) — історична місцевість у Греції на сході Істмійського перешийку, на півшляху між Коринфом і Мегарами. Назва її походить від дав.-гр. κρόμμυον, «цибуля», що може свідчити про те, що тут здавна вирощували або збирали цю рослину. Пізніше тут виникло однойменне місто.

Тесей приборкує кромміонську свиню, зображення на аттичному червонофігурному кіліксі, 440—430 рр. до н. е., Британський музей

Міфи згадують цю місцевість в зв'язку із Феєю — страшною дикою свинею (її називали також «кромміонською свинею»), яка наводила жах на місцевих мешканців. За іншими версіями Феєю звали стару, що виростила свиню, або ж розбійницю, колишню повію, що тероризувала зі своїми спільниками всю округу. Проте в усіх варіантах міфу — і свиню, і розбійницю — здолав герой Тесей.

Тесею приписують також встановлення межевого каменю на захід від Кромміона, який позначав кордон між землями, заселеними іонійцями, і Коринфом, населеним ахейцями. Про те, що за мікенських часів цю місцевість населяли іонійці свідчить і місцеве святилище Аполлона і його матері Лато, божеств, особливо шанованих саме іонійцями, яке було релігійним центром усієї округи і залишалося ним і після дорійського завоювання у X ст. до н. е..

У IX ст. до н. е. Кромміон увійшов до складу мегарської держави, у третій чверті VIII ст. до н. е. був відібраний у мегарців коринфянами, які перетворили його на опорний прикордонний пункт, який захищав підходи до однієї з коринфських гаваней — Кенхрея.

Під час Пелопоннеської війни (431 — 404 рр. до н. е.) був розграбований і частково зруйнований афінянами на чолі з Нікієм. Під час Коринфської війни (395 — 387 рр. до н. е.) двічі переходив з рук у руки — спочатку його приступом взяли спартанці під орудою Агесілая, а потім їх звідти вибили — також штурмом — афіняни під керівництвом Іфікрата.