Кругликова Єлизавета Сергіївна

Єлизавета Сергіївна Кругликова (рос. Кругликова, Елизавета Сергеевна 31 січня, 1865, Санкт Петербург — 21 липня, 1941, Ленінград) російська художниця, майстер офорту, силуету, монотипії.

Єлизавета Кругликова
рос. Елизавета Сергеевна Кругликова
Автопортрет Є. Круглікової, 1910 рік.
При народженні рос. Елизавета Сергеевна Кругликова
Народження 31 січня 1865(1865-01-31)
Петербург, Російська імперія
Смерть 21 липня 1941(1941-07-21) (76 років)
  Ленінград, СРСР
Поховання Літераторські мостки
Національність росіянка
Країна СРСР
Жанр пейзаж, театрально-декораційне мистецтво, силует, монотіпія
Навчання Московське училище живопису, скульптури та зодчества
Діяльність художниця, мисткиня
Роки творчості 1895-1939

 Кругликова Єлизавета Сергіївна у Вікісховищі

Біографія коротко

Походить з родини російського офіцера. Дід майбутньої художниці сам був малювальником і аматором, що робив силуети. Пізніше Круглікова буде теж прихильницею цієї техніки гравюри, значно розширивши її художні можливості.

  • у 1890—1895 рр. навчалась в Московському училищі живопису, скульптури і архітектури.
  • У 1895—1914 рр. продовжила навчання в Парижі, де жила і займалася в студії Ф. Колароссі.
  • У 1909—1914 рр. — викладач в академії «La Pallette» в Парижі, де вела курс «офорт».
  • З 1914 р. в Петербурзі, який не покинула з початком 1-ї світової війни.
  • У 1922—1929 рр. професор, викладач класу графіки в Академії мистецтв(тоді перейменовану на Вищій художньо-технічний інститут (ВХУТЕІН). Займалась театрально-декораційним мистецтвом, була художником в Державному театрі маріонеток.
М. Нестеров. Портрет Є. С. Кругликової (1938)

Захоплювалась рідкісними і призабутими техніками гравюри — м'який лак, меццо-тінто, акватінта. Стала визнаним майстром призабутої графічної техніки монотипія, що на межі між графікою і живописом. Автор портретів силуетів.

  • Марини Цветаєвої, 1920
  • Миколи Гумільова
  • Олександра Бенуа
  • Д. Бурлюка, 1921
  • В. Іванова, 1924 та ін.
  • Всеволода Мейерхольда

Мандрувала по країнам Європи, подорожувала по Греції, Італії, Франції, Іспанії. Серед знайомих художниці Максиміліан Волошин, Сергій Дягілєв, художник Михайло Нестеров, що створив два портрети Єлизавети Круглікової (зберігає Третьяковська галерея.

Круглікова і Україна

У 1880-х роках разом з батьком жила в місті Полтава. Зустрічалась там з художниками -передвижниками (Г. Мясоєдовим, Л.Позеном), бо обирала свій майбутній фах.

У 1914 р. в місті Київ у тодішній газеті «Искуссто в Южной России» була надрукована її стаття «Художественная гравюра и техника офорта и монотипии», бо художниця виступала пропагандистом графічних технік.

Друковані книги

  • « Париж накануне войны в монотипиях Е. С. Кругликовой», 1916
  • «Силуєті современников», 1922
  • «Призвание поета», 1925
  • «Сураханы», 1931
  • «Азнефть», 1934

Твори в музейних збірках

Фестиваль монотіпії

Техніку монотіпії не забули завдяки Кругліковій. У 2009 р. був проведний фестиваль монотіпії, присвячений пам'яті художниці.

Посилання

Джерела

  • Елизавета Сергеевна Кругликова. Жизнь и творчество. — Л.: Художник РСФСР, 1969. — 132 с.
  • Исаев В. Ю. Сокровища Дома Волошина. Альбом. — Симферополь: СОНАТ, 2004. — 400 с. — ISBN 966-8111-40-0.
  • Каталог «Е. С. Кругликова и её ученики», Л. 1985
  • Альбом «Е. С. Кругликова», Л. 1989
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.