Крістіане Флойд
Крістіане Флойд (нім. Christiane Floyd, уроджена Рідль (Riedl); 26 квітня 1943) — австрійська вчена у галузі комп'ютерних наук. У 1978 стала першою жінкою-професором інформатики у Німеччині. Піонер еволюційного програмного дизнайну спільної розробки — попередника розробки програм з відкритим кодом.[2]
Крістіане Флойд | |
---|---|
нім. Christiane Floyd | |
| |
Ім'я при народженні | нім. Christiane Reidl |
Народилася |
26 квітня 1943 (78 років) Відень |
Країна | Австрія |
Діяльність | викладачка університету, інформатикиня |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | комп'ютерні науки |
Заклад |
Siemens Стенфордський університет Берлінський технічний університет Гамбурзький університет Віденський технічний університет |
Звання | доктор наук |
Ступінь | професор |
Науковий керівник | Вільфрід Ньобауер |
Відомі учні | Stefan Jähnichend[1] і Susanne Bødkerd[1] |
У шлюбі з |
Роберт Флойд Пітер Наур |
Крістіане Флойд у Вікісховищі |
Біографія
Крістіане Рідль вивчала математику у Віденському університеті, де у 1966 році отримала звання доктора наук. З 1966 по 1968 рік працювала системним програмістом за компілятором ALGOL 60 у Siemens в Мюнхені (Німеччина). У 1968—1973 працювала дослідником і лектором у відділенні комп'ютерних наук Стенфордського університету в Сполучених Штатах.[3]
У 1973 році почала працювати у мюнхенській компанії програмного забезпечення Softlab, де була старшим консультантом та займалася розробкою і демонстрацією Maestro I[4] — першого інтегрованого середовища розробки програмного забезпечення.[3]
У 1978 році Флойд стала повним професором програмування у Берлінському технічному університеті[5], першою жінкою-професором в галузі комп'ютерних наук у Німеччині.[2] З 1991-го очолювала групу програмування у Гамбурзькому університеті.[3] Флойд та її група зробили один з перших концептуальних кроків у методах спільного дизайну з моделлю процесів STEPS (Software Technology for Evolutionary Participatory Systems development).[6] Флойд завершила роботу в університеті у 2008 році, залишившись професором-емеритом у Гамбурзі. Після цього брала участь у проекті Віденського технічного університету під назвою WIT (Wissenschaftlerinnenkolleg Internettechnologien; Коледж інтернет-технологій для жінок-аспірантів), що пропонує спеціалізовану програму докторантури для жінок у галузі комп'ютерних наука. 26 січня 2012 року Крістіне Флойд стала почесним професором Віденського технічного університету.[7]
Була одружена з Робертом Флойдом та Пітером Науром, обидва — комп'ютерні науковці.[5]
Примітки
- Математична генеалогія — 1997.
- Thumfart, Johannes (29 березня 2011). Christiane Floyd: Emanzipation durch Computer. Die Zeit. Процитовано 4 січня 2016.
- Prof. Dr. Christiane Floyd, University of Hamburg. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 4 квітня 2016.
- 2011 EUSSET-IISI Lifetime Achievement Award to Christiane Floyd Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine., EUSSET (2011).
- Von Randow, Von Gero (20 листопада 1992). Frau im Widerspruch. Die Zeit. Процитовано 4 січня 2016.
- Simonsen, Jesper (2012). Routledge International Handbook of Participatory Design. Routledge. с. 121. ISBN 1136266259.
- Ehre wem Ehre gebührt!. TU Wien. Процитовано 4 січня 2016.