Крістін Буассон
Крістін Буассон (фр. Christine Boisson; 8 квітня 1956, Салон-де-Прованс, Буш-дю-Рон) — французька акторка театру, кіно та телебачення.
Крістін Буассон | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Christine Boisson | ||||
Народилася |
8 квітня 1956[1][2] (65 років) Салон-де-Прованс | |||
Громадянство | Франція | |||
Діяльність | акторка, модель, акторка театру, кіноакторка | |||
Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва | |||
IMDb | nm0092381 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Народилась 8 квітня 1956 року в місті Салон-де-Прованс (департамент Буш-дю-Рон) на півдні Франції. Закінчивши школу працювала моделлю та вивчала акторську майстерність у Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва у Парижі. У 1974 році виконала роль Марі-Анж в еротичній драмі Жуста Жакена «Еммануель», й з того часу успішно чередувала зйомки у кіно та на телебаченні з роботою у театрі.
В кіно співпрацювала з такими режисерами як Мікеланджело Антоніоні («Ідентифікація жінки»), Ален Роб-Гріє («Ніч, вулиця»), Філіпп Гаррель («Свобода, ніч»), Ів Буассе («Вороняче радіо»), Клод Лелюш («Буває день... Буває ніч»), Майвенн («Бал актрис») та Джонатан Деммі («Правда про Чарлі»). У 1995 році зіграла Анну Ларсен у телефільмі «Добридень, смуток» за романом Франсуази Саган.
У 1984 році першою отримала Приз Ромі Шнайдер (за роль Маню у фільмі «Вулиця варварів»)[3].
Вибрана фільмографія
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1974 | ф | Еммануель | Emmanuelle | Марі-Анж |
1975 | ф | Томас | Thomas | Софі |
1975 | ф | Гра з вогнем | Le Jeu avec le feu | Крістіна |
1975 | ф | Поліцейська історія | Flic Story | Жоселін |
1980 | ф | Ніч, вулиця | Exterier, nuit | Кора |
1981 | ф | Блюз у голові | Du blues dans la tete | Керол |
1982 | ф | Ідентифікація жінки | Identifidazione di una donna | Іда |
1983 | ф | Свобода, ніч | Liberte la nuit | Джеміна |
1984 | ф | Вулиця варварів | Rue barbare | Маню (Емма Ла Руж) |
1984 | ф | Побачити Париж... 20 років потому | Paris vu par... 20 ans apres | Ежені (в епізоді «Вулиця Фонтен») |
1986 | ф | Вулиця відправлення | Rue du départ | Мімі |
1986 | ф | Перехід | Le Passage | Катрін Діас |
1987 | ф | Монах і відьма | Le Moine et la Sorciere | Ельда |
1987 | ф | Йенач | Jenatsch | Ніна |
1987 | ф | Дім Жанни | Le Maison de Jeanne | Жанна |
1989 | ф | Вороняче радіо | Radio Corbeau | Агнес |
1990 | ф | Бувають дні... Бувають ночі | Il y a des jours... et des lunes | Крістін |
1990 | ф | Забагато кохання | Un anour de trop | Сандра |
1992 | ф | Друзі дружини | Les Amies de ma femme | Віктуар Жолін |
1993 | ф | Нове життя | Une nouvelle vie | Лоранс |
1993 | ф | Свято | Les Marmottes | Марі-Клер |
1994 | ф | Не така вже й набожна | Pas très catholique | Флоренс |
1995 | тф | Добридень, смуток | Bonjour tristesse | Анна Ларсен |
1997 | ф | Ідеальний чоловік | L'Homme ideal | Ніколь |
2000 | ф | На межі можливого | In extremis | Каролін |
2002 | ф | Правда про Чарлі | The Truth About Charlie | Командант Домінік |
2002 | тф | Жан Молін | Jean Moulin | Жильберта |
2003 | с | Мегре | Maigret | Жермен Мартен (в епізоді «Мегре і театр тіней») |
2007—2009 | с | Репортери | Reporters | Катрін Альфонсі |
2008 | ф | Мої підводні мрії | J'ai reve sous leau | Фаб'єнн |
2009 | ф | Бал актрис | Le Bal des actrices | Крістін |
2009 | ф | Державна справа | Une affaire d'Etat | Мадо |
2014 | с | Профіль | Profilage | Кетрін Кларк |
Театр
- «Золоті плоди» (Наталі Саррот) (1975, реж. Claude Risac)
- «Марія Тюдор» (Віктор Гюго) (1977, реж. Denise Chalem)
- «Чайка» (А. П. Чехов) (1977, реж. П'єр Віаль)
- «Перікл, цар Тірський» (В. Шекспір) (1977, реж. Роже Планшон)
- «Антоній та Клеопатра» (В. Шекспір) (1978, реж. Роже Планшон)
- «Lorenzaccio» (А. де Мюссе) (1979, реж. Отомар Крейча)
- «Trilogie du revoir» (Бото Штраус) (1980, реж. Клод Режі)
- «Par les villages» (Петер Гандке) (1983, реж. Клод Режі)
- «Des sentiments soudains» (Жан-Луї Ліві) (1988, реж. Jean Bouchaud)
- «Андромаха» (Ж. Расін) (1989, реж. Роже Планшон)
- «Старі часи (Old Times)» (Гарольд Пінтер) (1992, реж. Самі Фрей)
- «Приборкання норовливої» (В. Шекспір) (1993, реж. Жером Саварі)
- «Демони» (Лаос Нурен) (1996, реж. Gerard Desarthe)
- «Прах до праху» (1998, автор та режисер Гарольд Пінтер)
- «Монологи вагіни» (Ів Енслер) (2001, реж. Франсуа-Луї Тіллі)
- «Le Collier d'Helene» (Carole Fréchette) (2002, реж. Мішель Дюмолін)
- «La Campagne» (Мартін Крімп) (2003, реж. Louis-Do de Lencquisaing)
- «Slogans pour 343 actrices» (Марія Сударева, Антуан Володін) (2005, реж. Беранжере Бонвуазен)
- «Viol» (Бото Штраус, за п'єсою В. Шекспіра «Тіт Андронік») (2005, реж. Люк Бонді)
- «Loin de Corpus Christi» (Крістоф Пелле) (2006, реж. Жак Лассаль)
- «Лиса співачка» (Ежен Йонеско) (2008, реж. Даніель Бенуа)
- «Les Soeurs cruelles» (Stephane Guerin) (2008, реж. Софі Тельє)
- «У барі готелю «Токіо» (Теннессі Вільямс, адаптація Жана-Марі Бессе) (2011, реж. Gilbert Desveaux)
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #14373492X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Christine Boisson. IMDb (англ.). Процитовано 8 серпня 2020.
Посилання
- Крістін Буассон на сайті IMDb (англ.)