Кріс Коннор

Після смерті матері у 1941 році, батько співачки, якому тоді було 59, не міг доглядати за донькою. Кріс переїхала до своєї старшої заміжньої сестри, яка і опікувалась її вихованням. Перший виступ на публіці відбувся 1945 року на випускному в Коледжі в місті Джеферсон. Кріс виконала пісню «Amor», що була дуже схвально зустрінута аудиторією. Після цього Кріс вирішила стати співачкою.

Вона лишилась у Канзас-Сіті, працюючи в основний час стенографісткою, а на вихідних займалась співами. Першою серйозною роботою Кріс була участь у гурті Університету Місурі.[3] Після кількох переїздів у 1946–47 роках, Кріс переїжджає до Нью-Йорка з наміром вести життя, сповнене лоску.

У новому місті Конор спочатку не могла знайти роботу співачки, тому влаштувалась працювати стенографісткою. Наступні 7 тижнів вона безуспішно шукала будь-яку роботу, пов'язану із співом. Через нестачу грошей, Конор вигнали з готелю, де вона жила, а щоб заплатити за її проживання, працівники готелю забрали всі її власні речі, в тому числі зимнє пальто. Згодом Кріс зустріла чоловіка, який знав лідера оркестру Клода Торнгіла, Джо Ґріна. Торнгіл шукав нову співачку, яка б приєдналась до його нового гурту, Snowflakes.

Кріс приєдналась до гурту Торнгіла і вирушила з музикантами в тур по США, а також почала записувати спільні пісні. За весь час, що Кріс провела з гуртом Snowflakes, її голос було записано лише двічі: у піснях «There's a Small Hotel» та «I Don't Know Why», обидві датовані 1949 роком.

Кріс продовжувала гастролювати з Торнгілом до березня 1952 року, коли вона приєдналась до великого гурту Джері Волда (Jerry Wald), записавши разом з ним п'ять пісень: «You're the Cream in My Coffee», «Cherokee», «Pennies from Heaven», «Raisins and Almonds» та «Terremoto». Згодом вона приєдналась до Клода Торнгіла у жовтні 1952 року для радіотрансляції з готелю Statler Hotel, що у Нью-Йорку. Конор заспівала чотири пісні: «Wish You Were Here», Come Rain or Come Shine", «Sorta Kinda» та «Who Are We to Say».[4]

В лютому 1953-го, коли Конор співала на прямій радіотрансляції з готелю Roosevelt Hotel, Джун Крісті (June Christy), що пізніше стала вокалісткою у бенді Стена Кентона (Stan Kenton), випадково почула її голос. До 1952-го гурт вже змінив кількох співачок у пошуках жіночого вокалу. В кінці того ж року 1952 Крісті порадила Кріс Конор на своє місце в гурті для виконання жіночих партій.

В лютому 1953 року Кріс приєдналась до виступів і записів разом.

11 лютого 1953 року Конор записала свій альбом із гуртом Стена Кентона. Перша пісня, «And The Bull Walked Around, Ole», посіла № 30 у музичному чарті Billboard. Інші пісні, що записані з гуртом, це «Baia», «Jeepers Creepers», «If I Should Lose You», «I Get A Kick Out Of You», «Nobody Knows The Trouble I've Seen» та пісня, що назавжди стала пов'язана з іменем співачки, «All About Ronnie».

Вже в червні 1953 року Кріс сильно втомилась від постійних поїздок і виступів. Вона насподівано покинула гурт Кентона і восени 1953 року повернулась до Нью-Йорка. Незабаром Кріс почала співпрацювати з Монті Кей (Monte Kay), який став її менеджером і знайшов роботу для неї в Birdland. Одного разу, прямо після нічного виступу, власник лейблу Bethlehem Records, Ґас Вайлді (Gus Wildi) запропонував Кріс контракт.

У 1953 року Кріс співпрацювала з лейблом and, а у 1954 році випустила подвійний альбом, що складався з Chris Connor Sings Lullabys of Birdland та Chris Connor Sings Lullabys for Lovers. У свої 26 Кріс стала сольною співачкою, що продала найбільше копій на Bethlehem Records, тож лейбл наполегливо запрошував її продовжити записи. У 1955 році Bethlehem Records випустив продовження, альбом під назвою Chris. Ще один повноцінний альбом This is Chris and Lullabys Of Birdland було видано на цьому ж лейблі у 1957 році.

У 1955 році, коли контракт закінчився, Кріс підписала інший із Atlantic Records. Таким чином Конор стала першою не чорношкірою джазовою співачкою, що співпрацювала з цим лейблом.

Робота на Atlantic дозволяла Кріс вибирати пісні, які співати, а також музикантів, з якими вона хотіла б працювати. З 1956 до 1962 року Конор працювала з найкращими продюсерами, аранжувальниками та музикантами, що були в професійній джазовій індустрії.

У 1962 році вийшов останній альбом Кріс на Atlantic (No Strings — An After Theatre Version) і вона вирішила не продовжувати співпрацю з компанією. Монті Кей відкрив власний рекордінговій лейбл і запропонував Кріс бути першою, з ким він би підписав контракт. Її перший альбом для FM Records, Chris Connor at the Village Gate (1963), зустріли досить холодно, і він не зміг досягти успіху попередніх дисків Кріс. Другий альбом, A Weekend in Paris (1964), було надіслано до багатьох радіостанцій, але так і не випущено на диску через банкрутство лейблу.

У 1960-70 роки Кріс записує пісні для різних лейблів. 1965 року на ABC/Paramount Records вона видає збірку Sings Gentle Bossa Nova і Now! у 1966 році. У 1969 році вийшов її єдиний альбом на японському лейблі JVC, Chris Connor Softly and Swinging. Наступні записи виходили на Stanyan Records у 1971 році, Sony Japan у 1977 році, Progressive Records у 1978 році і японському Lobster Records у 1979 році.

Останні записи Конор зробила на початку 2000-х, це були три альбоми для HighNote Records. Студійна робота у квітні 2002-го вийшла в альбомі Everything I Love у 2003 році, це був її останній альбом. Останній виступ Кріс провела за місяць, 17 та 19 травня 2002 року, його запис побачив світ під назвою I Walk with Music у 2002-му.[5] 

Останні роки Конор провела у містечку Томз Рівер, що в Нью-Джерсі. Час від часу вона виступала в Нью-Йорку та околицях. Їй належали права на обидва альбоми, видані на ABC та Paramount Records, вона хотіла у майбутньому видати їй збіркою на CD.

Кріс Конор померла від раку 29 серпня 2009 року, їй був 81 рік. Вона жила з племінником і давнім другом і менеджером Лорі Маскарелле (Lori Muscarelle).[1][6]

Конор вдалося тричі з різними піснями потрапити до списку найпопулярніших музичних чартів тих часів (All About Ronnie став радіо-хітом у 1953-му, але не брав участі у чарті в журналі Billboard).

• «And the Bull Walked Around, Ole» (записана з Stan Kenton Orchestra) і зайняла № 30, 1953 р.
• «I Miss You So», Atlantic single 1105, № 34 у 1957 р.
• «Trust in Me», Atlantic single 1138, № 95, 1957 р.

Журнал Billboard у 1955 році писав про перші два альбоми співачки Sings Lullabys of Birdland та Sings Lullabys for Lovers посіли перші два місця у джазових чартах 23 квітня 1955 року.[7] Обидва альбоми були продані тиражем більш ніж 40.000 копій кожен, що було несподіваним досягненням для джазових виконавців того часу.[8] За два роки, у 1957-му, Кріс Конор посідає № 10 у рейтингу «Найкращих вокалісток за оцінками диск-жокеїв» «Favorite Female Vocalist disk jockey popularity poll», поступившись Лені Горн (Lena Horne) та Джун Крісті (June Christy).[9] Того ж року Елвіс Преслі посів 10-те місце у аналогічному рейтингу для чоловіків.

Atlantic Records заявив про продаж більш ніж 100.000 копій альбому Кріс Конор 1959 року Chris in Person протягом кількох років.[8]

Протягом свого єдиного студійного запису з окрестром Стена Кентона на Capitol Records у 1953 році Кріс Конор записує пісню Nobody Knows the Trouble I've Seen. Проте, цей запис було загублено.

Кріс Конор записала кілька пісень для лейблу Atlantic Records, які, втім, ніколи не було видано. Ці записи зберігались на складі у Long Branch, що в Нью-Джерсі. У лютому 1978-го в пожежі на складі згоріли багато з записів Конор, а також інші записи Atlantic, що вважались одними з найкращих на лейблі, але були повністю втрачені.

• Our Love Is Here to Stay, 1957
• An Open Fire, 1958
• The Long Hot Summer, 1958 (японський альбом Misty)
• I'm a Fool to Want You, 1959
• Fine and Dandy, 1959
• All About Ronnie, 1959 (японський альбом The Best Of Chris Connor)
• (I'm Afraid) The Masquerade Is Over, 1959 (японський альбом Misty)
• To Each His Own, 1959 (японський альбом Misty)
• Sidney's Soliloquy, 1960
• I Heard A Bluebird, 1960 (японський альбом Misty)
• Fortune Cookies, 1960 (японський альбом Misty)
• You Go to My Head, 1960
• Ain't Nobody's Business If I Do, 1961

• The Best of Chris Connor (1991, Atlantic Japan)
• Warm Cool: The Atlantic Years (2000, 32 Jazz)
• Chris Connor: Collectibles Classics (box) (2006, Collectibles)
• Complete Bethlehem Years (box) (2007, Fresh Sounds Spain)
• All About Ronnie: Bethlehem Recordings (2008, Acrobat)
• Introducing Chris Connor (2008, Phantom)
• Misty (2013, Atlantic Records Japan)