Кубанська ГЕС-3

Кубанська ГЕС-3 або Барсучківська ГЕС-3 — ГЕС, у складі Барсучківських ГЕС Кубанського каскаду ГЕС. Розташована у сел. Каскадний Андроповського району. ГЕС почала будуватися у 1962, перший гідроагрегат був пущений у 1971. ГЕС побудована за дериваційним типом. Режим роботи — піковий за встановленим графіком.

Кубанська ГЕС-3
Будівля Кубанської ГЕС-3
44°36′01″ пн. ш. 42°13′57″ сх. д.
Країна	Росія
Стан	діюча
Річка	Великий Ставропольський канал
Каскад	Кубанський каскад ГЕС
Початок будівництва	1964
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1971-1972
Основні характеристики
Середнє річне виробництво	200.9  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	63  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	радіально-осьові
Кількість та марка турбін	3хРО75/728в-В-250
Кількість та марка гідрогенераторів	3хВГС-527/110-24
Потужність гідроагрегатів	3х29  МВт
Основні споруди
Тип греблі	земляна
ЛЕП	110 кВ, 35 кВ
Власник	РусГідро
ідентифікатори і посилання
Кубанська ГЕС-3
Мапа
Кубанська ГЕС-3 у Вікісховищі

Склад споруд ГЕС:

• шлюз-регулятор № 5 на Великому Ставропольському каналі;
• басейн добового регулювання;
• водоприймач;
• напірні трубопроводи;
• будівля ГЕС;
• відвідний канал;
• холостий водоскид;
• компенсаційне водосховище;
• шлюз-регулятор № 6 на Великому Ставропольському каналі;
• ОРУ 35 кВ;
• ВРП 110 кВ.

Потужність ГЕС — 87 МВт, середньорічне вироблення — 200 900 000 кВт · год . У будівлі ГЕС встановлено 3 радіально-осьові гідроагрегати РО75/728в-В-250 потужністю по 29 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 63 м. Виробник гідротурбін — харківський завод «Турбоатом», генераторів — «Уралелектротяжмаш»"[1]. У жовтні 2008 року оголошено конкурс на реконструкцію гідротурбін станції, що включає заміну робочих коліс[2].