Кувандицький район
Кувандицький район — адміністративно-територіальна одиниця і муніципальний район Оренбурзької області Російської Федерації. З 1 травня 2015 року муніципальне утворення Кувандицький район перетворено в Кувандицький міський округ.
Кувандицький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
Кувандикский район | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Оренбурзька область | ||||
Утворений: | в 1966 році | ||||
Населення: | ↘42 703 чоловік | ||||
Площа: | 6000 км² | ||||
Густота населення: | 7,12 осіб/км² | ||||
Населені пункти, округи та поселення | |||||
Адміністративний центр: | місто Кувандик | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка: | http://www.ku.orb.ru/ | ||||
Голова місцевої думи: | Петрушин Анатолий Николаевич |
Адміністративний центр — місто Кувандик. Всередині району знаходиться місто обласного підпорядкування Мєдногорськ, яке адміністративно до нього не відноситься.
Історія
У 1734 році починає свою діяльність Оренбурзька комісія на чолі з І. К. Кириловим. На меті експедиції було заснування фортець і створення прикордонної лінії для того, щоб встановити контроль над південно-східним кордоном Росії. У 1742 році майбутній перший оренбурзький губернатор І. І. Неплюєв, проїжджаючи з Самари в Оренбург, в той час знаходився на місці нинішнього Орська, заснував перше російське поселення на території Кувандицького району — Іллінську фортецю.
Заселення Кувандика тісно пов'язане з будівництвом залізниці Оренбург — Орськ — Троїцьк. У 1912 році купці Сігов, Башкиров і Хусаїнов на свої кошти почали будівництво цієї залізниці з боку Оренбургу. У Покровці оселився підрядник, слідом за ним потягнулися сюди безземельні селяни з Пензенської, Тамбовської і Самарської губерній. Вони вручну насипали земляне полотно, прорубали виїмки, будували мости, станційні споруди, пробивали тунель (біля сучасного міста Мєдногорська). У 1915 році була побудована залізнична станція, якій по річці Кувандичці (її башкирське найменування — Киуандик) дали назву «Кувандик». Згодом так стали називати і пристанційне селище, і село Покровка, яке злилося з ним.