Кувандик
Куванди́к — місто в Росії, адміністративний центр Кувандикского району Оренбурзької області. Утворює міське поселення місто Кувандик. Залізнична станція Південно-Уральської залізниці.
місто Кувандик | |||
---|---|---|---|
Кувандык | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Оренбурзька область | ||
Муніципальний район | Кувандицький район | ||
Код ЗКАТУ: | 53414000000 | ||
Код ЗКТМО: | 53714000001 | ||
Основні дані | |||
Час заснування | 1915 | ||
Статус міста | 1953 | ||
Населення | 24 715 | ||
Площа | 42,06 км² | ||
Поштові індекси | 462240–462244 | ||
Телефонний код | +7 +7 35361 | ||
Географічні координати: | 51°29′00″ пн. ш. 57°21′00″ сх. д. | ||
Часовий пояс | UTC+5\6 | ||
Висота над рівнем моря | 210 м | ||
Мапа | |||
Кувандик Кувандик | |||
|
Населення — 24,7 тис. чол. (2015), площа — 42,06 км².
Загальні відомості
Місто розташоване на річці Сакмара (переважно на лівому березі), за 194 км на схід від Оренбурга.
Кувандик — центр одного з найбільших в області районів. Площа району — 6 тис. км². У районі 17 сільськогосподарських підприємств, 2 елеватори. За ними закріплено понад півмільйона гектарів землі.
24 серпня 1953 року робітниче селище Кувандик перетворений в місто районного підпорядкування[1].
У місті 4 середніх, 1 дев'ятирічна, 1 початкова школи, 3 Будинки культури («Криоліт», «Машинобудівник» і недіючий «Залізничник»), Дитяча школа мистецтв, Будинок піонерів і школярів, 2 стадіони, кілька спортзалів (в тому числі «Криоліт» і «Олімп»), музейно-виставковий центр, ряд готелів і кафе (в тому числі «Корал», «Діана», «Урал», «Алтин»), розвинена мережа підприємств торгівлі.
Видаються газети «Аргус-Інформ», «Компас Кувандик», «Новий шлях», «СКиМ в кожен дім!». Діє телерадіокомпанія «Аргус», котра готує радіо- і телепередачі про м Кувандик і Кувандицький район.
Мальовничі околиці Кувандику, особливо на північ від міста, над берегом річки Сакмара. На лісистій майданчику між лівим берегом річки і горами розташовані корпуси недіючого будинку відпочинку «Сакмара».
Походження назви
На початку XX століття на місці Кувандику переселенцями з європейської частини Росії та з України було засновано село Покровка[2]. Коли в 1914 році поблизу села проектувалася залізнична станція, щоб уникнути дублювання найменувань станцій, назвали Кувандик, по місцевій річці Кувандичці (по-башкирських Ҡиуандиҡ-йилға).[3]
Примітки
- {{{Заголовок}}} / Гл. редактор-упорядник С. М. Стрельніков. — Изд. друге, перероблене і доповнене. — Челябінськ : Челябінський Будинок друку, 2013. — С. 270.
- Історія міста — Офіційний сайт м Кувандик[недоступне посилання з квітня 2019]
- С. М. Стрельніков. {{{Заголовок}}}. — Кувандик : Изд-во С. М. Стрельнікова, 2002. — С. 74-75.