Кузик Леонід Іванович

Народився в родині робітника-залізничника станції Томськ. Почав працювати з одинадцяти років: спочатку коногоном на лісозаводі, потім робітником у шевській майстерні. У 1923 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1926—1929 роках — завідувач організаційного відділу Анжеро-Судженського районного комітету ВЛКСМ Сибірського краю; відповідальний секретар Іжморського районного комітету ВЛКСМ Сибірського краю; заступник голови бюро юних піонерів Західно-Сибірського крайового комітету комсомолу.

З 1929 до 1931 року служив у Червоній армії.

У 1931—1933 роках — начальник геолого-розвідувальної партії в Горно-Шорському районі Західно-Сибірського краю.

У 1933—1935 роках — завідувач відділу редакції крайової молодіжної газети «Більшовицька зміна» в Новосибірську.

У 1935—1937 роках — голова Омського обласного бюро юних піонерів; 2-й секретар Омського обласного комітету ВЛКСМ.

У 1937—1939 роках — директор Омської сукняної фабрики.

У 1939—1941 роках — секретар Сталінського районного комітету ВКП(б) міста Омська.

У 1941—1942 роках — 2-й секретар Омського міського комітету ВКП(б).

У 1942 році — 3-й секретар Омського обласного комітету ВКП(б). У 1942—1945 роках — 2-й секретар Омського обласного комітету ВКП(б).

У листопаді 1945 — грудні 1951 року — голова виконавчого комітету Омської обласної ради депутатів трудящих.

У грудні 1951 — серпні 1952 року — 1-й секретар Омського обласного комітету ВКП(б).

У 1952—1953 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС у Москві.

23 вересня 1953 — лютий 1963 року — голова виконавчого комітету Сахалінської обласної ради депутатів трудящих.

З лютого 1963 року — персональний пенсіонер.

Помер 31 січня 1978 року в місті Омську. Похований на Старо-Північному цвинтарі Омська.

• орден Леніна (2.03.1957)
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Кузик Леонид Иванович (рос.)