Кузнецов Віктор Васильович

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за «Таврію», в якій провів один сезон.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу луганської «Зорі», до складу якої приєднався 1968 року. В «Зорі» провів одинадцять сезонів, взявши участь у 318 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Зорі», був основним гравцем команди. 1972 року допоміг команді вперше в історії стати чемпіоном СРСР.

Завершив професійну ігрову кар'єру у СКА (Ростов-на-Дону), за яке виступав протягом 1980–1981 років.

29 липня 1972 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР в матчі проти збірної Уругваю. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 8 матчів.

На початку 1990-х працював в «Зорі» начальником команди (1991-1992) і асистентом (1992-1993), після чого став асистентом у «Таврії».

Протягом 1994—1995 років був головним тренером «Кривбаса».

Віктор Кузнецов мав трьох братів, які стали футболістами. Найстарший брат Григорій грав у командах класу «Б» з України, тривалий час грав за команду «Даугава» в другій групі класу «А», а пізніше в першій та другій лігах СРСР.[1] Середній брат Василь грав у низці команд класу «Б».[2] Наймолодший брат Сергій, як і Віктор, грав у командах вищої ліги СРСР та збірній СРСР.