Белу-Оризонті

Белу-Оризонті (порт. Belo Horizonte, що означає «красивий горизонт») — третя за населенням агломерація і п'яте місто Бразилії (після Сан-Паулу, Ріо-де-Жанейро, Салвадора і Форталези), засноване 1897 року. Також це столиця штату Мінас-Жерайс, розташованого в південно-східному регіоні. З населенням майже 2,5 мільйони і понад 5 мільйонів в агломерації, Белу-Оризонті — або Бега́ (Beagá), як його часто називають через звучання абревіатури BH португальською мовою — місце інтенсивної економічної і культурної діяльності.

Белу-Оризонті
Belo Horizonte
Q17351644? Flag of Belo Horizonted
Основні дані
19°55′ пд. ш. 43°56′ зх. д.
Країна Бразилія
Регіон штат Мінас-Жерайс
Столиця для Мінас-Жерайс (федеративна одиниця Бразилії)

Межує з

— сусідні нас. пункти
Нова-Лімаd, Контажемd, Ribeirão das Nevesd, Ібірітеd, Санта-Лузія, Веспазіануd ?
Засновано 1701
Статус міста 12 грудня, 1897 року
Площа 330 км²
Населення 2 479 175 (2013)[1]
Агломерація 5,2 млн. (2013)
· ІЛР 0,81
Висота НРМ 760 м
Назва мешканців англ. Belo-horizontino
Міста-побратими Триполі, Хомс, Лісабон, Мінськ, Гранада, Чикаго, Вифлеєм, Чімботе, Ньюарк (2006)
Телефонний код (55) 31
Часовий пояс UTC−3
GeoNames 3470127
OSM r368782 ·R
муніципалітет Бразилії 3106200
Поштові індекси 30000-000
Міська влада
Mayor of Belo Horizonted Fernando Damata Pimentel, PT
Вебсайт Prefeitura de Belo Horizonte
Мапа
 Белу-Оризонті
Belo Horizonte у Вікісховищі

Історія

Перші поселенці в регіоні оселилися на початку 1700-х років. В 1701 році золотошукач Жуан Лейті да Сілва Ортіс, зваблений красою цих місць та сприятливим кліматом, заснував тут скотарську ферму Курал-дель-Рей.[2] Але місто, відоме сьогодні, було сплановане й побудоване в 1890-х роках, щоб замінити Ору-Прету як столицю штату Мінас-Жерайс. Переїзд органів влади стався 12 грудня 1897, що і вважається формальною датою заснування міста. На початку XXI століття місто відоме контрастом між сучасними й класичними будівлями, будучи місцем розташуванням багатьох сучасних архітектурних символів Бразилії, у тому числі таких як Церква Пампульа.

Економіка

Місто є центром районів гірничої промисловості (залізні і марганцеві руди, алмази) і сільського господарства (бавовник, скотарство). Підприємства включають текстильні, мебльові, взуттєві, керамічні, машинобудування, обробку алмазів. Це важливий залізничний вузол, з цього міста виходить остання пасажирська залізниця країни. Також місто — освітній центр регіону.

На честь міста названо астероїд 10770 Белу Оризонті.

Населення

За даними Бразильського інституту географії та статистики, населення міста 2013 року склало 2 480 000 осіб, агломерації — понад 5,2 млн. (5-те і 3-тє місця по країні відповідно).

Школярі Белу-Оризонті

Расовий склад населення:

Близько 30 % містян складають нащадки вихідців з Італії. За ними йдуть мешканці португальського, німецького, іспанського та левантійського походження. Приблизно 70 % жителів — католики, 20 % — протестанти, атеїстів близько 8 %.

Рівень злочинності в Белу-Оризонті середній за мірками великих міст Бразилії (тобто вельми високий за мірками України або ЄС), але більша частина злочинів скоюється у фавелах.

Уродженці

Галерея
  • Міський парк
  • Музей мистецтв в Пампулов
  • Площа 7
  • Будівля префектури
  • Авеню Афонсу Піни
  • авеню Амазонас
  • Вулиця Баїя
  • Панорама Белу-Оризонті
  • Церква св. Франциска Ассизького в Пампулов
  • Вокзальна площа
  • Віадук Санта-Тереза
  • Велосипедна доріжка

Примітки
  1. Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística, Censo Populacional 2013
  2. History of Belo Horizonte, Curral del Rei

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.