Кулябки

Кулябки — український козацько-старшинський рід 17—18 ст. Його представники брали активну участь у національно-визвольній війні українського народу середини 17 ст., особливо на Лубенщині. Рід пов'язаний з іншими українськими козацько-старшинськими родами (Апостоли, Горленки, Жураковські, Лизогуби, Миклашевські, Остроградські, Тарновські та ін.), дав початок роду Базилевичів.

  • Ілля Кулябка — лубенський протопоп
  • Кирило Кулябка — лубенський бурмістр
  • Дмитро Кулябка сотник В'язівської сотні Черкаського полку
  • Іван Кулябка — суддя Лубенського полку 1657—70.
  • Федір Кулябка — батько Григорій Федорович Григорія Федоровича Кулябка.
  • Петро Іванович Кулябка — сотник шишацкий, в 1731 — полковник, дружина Анна Данилівна Апостол. Від цього шлюбу народилося 5 синів і 2 дочки, у тому числі:
  • Петро Петрович Кулябка — полковий сотник Лубенського полку (1733—34), який на цій посаді замінив свого двоюрідного брата Григорія Федоровича Кулябку — полкового сотника (1715—32);
  • Іван Петрович Кулябка — полковий сотник Лубен. полку (1734—36), обозний Лубенського полку (1737—57), лубенcький полковник (1757—71);
  • Сильвестр (Семен Петрович) Кулябка — архієпископ Санкт-Петербурзькмй та Шліссельбурзький;
  • Василь Петрович Кулябка — закінчив Києво-Могилянську академію, бунчуковий товариш 1754—63;
  • Яків Петрович Кулябка — предводитель дворянства Лубенського повіту 1767.
  • Григорій Федорович Кулябка — полковий сотник (1715—32).
  • Василь Григорович Кулябка — закінчив Києво-Могилянську академію, був обозним Лубенського полку (1761—63), підкоморієм Лубенського повіту (1763—67).
  • Катерина Іванівна Кулябка (Стахович). Одружена з Петро Андрійович Стахович (1731 р.н.)

Відомі також:

  • Іван Іванович Кулябка — закінчив Києво-Могилянську академію (1742), Віттенберзький університет (1750), земський суддя Лубенського повіту (1764—82);
  • Павло Іванович Кулябка — закінчив Києво-Могилянську академію, снітинський сотник (1762—69), обозний Лубенського полку (1773—82).

З молодшої гілки Кулябок вийшов Олексій Олександрович Кулябко (1866–1930) — професор медицини, фізіолог — був першим, хто в лабораторних умовах оживив серце людини через 20 хвилин по її смерті.

Від 2-ї половини 18 ст. існує відгалуження роду — Кулябки-Корецькі, воно внесено у Родовідні книги Полтавської і Саратовської губерній. З цієї гілки відомі:

  • Микола Іванович Кулябко-Корецький(1855–1924) — громадський діяч, близький до народників, адвокат, надавав матеріальну допомогу групі «Визволення праці»
  • Віктор Кулябко-Корецкий (1874 — після 1945) — інженер-електротехнік, громадський діяч у Харбіні (Маньчжурія, історична назва північно-східної частини Китаю).

Джерела та література

Література

  • Кривошея В. В. Національна еліта Гетьманщини, ч. 2 (персональний склад і генеалогія козацької старшини. 1648—1782 рр.). — К., 1998.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.